64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Зачепилівське відділення Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує

Увага! Маєте відокремлені підрозділи – платіть ПДФО до відповідних бюджетів

 Головне управління ДПС у Харківській  області нагадує, що  згідно з п. 168.4  ст.168 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (даліБКУ).

Статтею 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.

Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 ПКУ).

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах ,що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Отже, якщо платник податку створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважений нею нараховувати ПДФО, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична  особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

 Трудовий договір – угода роботодавця з працівником 

      Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий  договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:

- працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;

- власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

        При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився! 

З 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями. 

      

                                                                    *****


Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР)-

платники податків зможуть оперативно отримувати відповіді

на електронну адресу

 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) – інформаційний сервіс, який надає можливість платникам податків мінімізувати витрати часу на отримання інформації і самостійно ознайомитись із:

відповідями на запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, з якими платники податків звертаються до Контакт-центру ДПС;

нормативно-правовими документами та останніми змінами в законодавстві;

діючими ставками податків та зборів, податковим календарем;

актуальними питаннями щодо отримання електронних довірчих послуг тощо.

ЗІР постійно вдосконалюється, орієнтуючись на інформаційні потреби платників податків.

Запрошуємо платників податків відвідати ЗІР або його мобільні додатки та скористатись новою функцією – «Зворотній зв’язок».

За допомогою форми «Зворотній зв’язок» ЗІР платники податків мають можливість оперативно отримати на електронні адреси від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС.

 Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.

Мобільні додатки можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.

З детальною інформацією про використання ЗІР та його мобільних додатків можна ознайомитись у розділі «Інструкція».

Фізична особа - підприємець має зазначати в декларації про майновий стан і доходи поряд з доходами від підприємницької діяльності інші доходи

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно. Зокрема, відповідно до п.п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року.

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Граничний термін подання такої декларації за звітний 2019 рік – 10.02.2020 року.

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) .

Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду, емфітевзис):

- зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

- кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Набрав чинності наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

З 19.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 436 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2019 за № 1278/34249 (далі – Наказ).

1. Наказом уточнюється порядок обліку в контролюючих органах членів фермерських господарств.

Зокрема, визначено, що взяття на облік членів фермерських господарств здійснюється на підставі поданих до контролюючого органу заяви за ф. № 12-ЄСВ та підтвердних документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві.

При цьому пунктом 2 Наказу встановлено, що  члени фермерських господарств, які взяті на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до дати набрання чинності цим наказом, подають до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 12-ЄСВ з приміткою «Зміни» та підтвердні документи щодо дати набуття членства в фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом двох місяців з дати набрання чинності цим Наказом.

2. Встановлюються особливості обліку фізичних осіб, які зареєстровані як підприємці та при цьому провадять незалежну професійну діяльність.

Такі фізичні особи обліковуються в контролюючому органі як фізичні особи – підприємці з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка встановлюється на підставі:

поданої до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;

або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності;

або заяви та документів, поданих відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіні від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Мін’юсті 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462, зі змінами).

3. Наказом уточнюються документи, які необхідно подати до контролюючого органу платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності.

Зазначені платники єдиного внеску зобов'язані у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та залежно від категорії страхувальника копії відповідних документів:

розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії;

відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

документа, що підтверджує дату виходу із складу членів фермерського господарства, дату, з якої особа підлягає страхуванню на інших підставах, дату звільнення від сплати єдиного внеску, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Eтапи впровадження реєстраторів розрахункових операцій в 2020 році

В податковій службі Харківщини  нагадали про етапи впровадження норм законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).

 До 1 жовтня 2020 року РРО не застосовуються тільки платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

 - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,

- та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

 З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами–підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності.

 В податковій службі регіону пропонують не зволікати та завчасно ознайомитися з новаціями

Декларуючи спадщину, варто враховувати ступені споріднення

Нагадуємо громадянам, котрі декларуватимуть доходи за 2019 рік, про ступені споріднення між фізичною особою та членами її сім’ї.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення  відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

 

Хто вважається членами сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення?

     Нагадуємо громадянам визначення понять  членів сім’ї фізичної особи першого та другого  ступенів споріднення.

Так, відповідно до норм п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Податкова знижка для внутрішньо переміщених осіб

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що громадяни, які вимушені були покинути окуповані території в Україні, мають право скористатися податковою знижкою  у разі оренди житла.

Нагадаємо, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, на яку зменшується оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати, в результаті чого з бюджету повертається частина сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Перелік витрат, які включаються до податкової знижки, визначено ст. 166 ПКУ.

З 4 жовтня 2018 року набрав чинності Закон №2530 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України».

Вказаним Законом внесені зміни до ПКУ щодо переліку витрат, які включаються до податкової знижки. А саме, п. 166.3 ПКУ доповнено пп. 166.3.9 такого змісту: «суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку  на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

– не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

– не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року».

Як отримати «ідентифікаційний номер» дитині до 14 років

В Головному управлінні ДПС у Харківській області роз’яснюють, що облікові картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Такий документ надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Що стосується громадян України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, то вони можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

  Інформація для платників податку на прибуток підприємств

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) передбачені такі зміни.

Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».

До цього блоку входять нові рядки, якими передбачено можливість визначення податкових зобов’язань для платників, які використовують пільги відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, у яких відображаються:

● суми збільшення податкового зобов’язання, за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (рядок 35);

● штрафні санкції (рядок 36);

● пені (рядок 37).

Уточнено редакцію рядка 26 декларації щодо відображення сум збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється.

Звертаємо увагу, що блок «Наявність додатків10»:

● доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг»;

● додаток ФЗ розділено на графи: П(С)БО та МСФЗ.

Декларацію доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг».

Згідно з положеннями п.п. 1 п. 2 постанови, яка набирає чинності з 01 січня 2020 року, суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації.

У додатку ПП відображаються відомості щодо:

● коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим Державною фіскальною службою України;

● суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

● строку користування податковою пільгою у звітному періоді;

● суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Зауважимо, що додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року.

Також до окремих додатків декларації внесено низку редакційних змін.

У додатку ПН до декларації:

● у заголовній частині при заповненні рядків «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» платники зазначатимуть найменування та місцезнаходження нерезидента відповідно до контракту/договору;

● вилучено рядок 12 щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України у вигляді внесків та премій на страхування та перестрахування ризиків в Україні за ставкою у розмірі       15 відсотків у зв’язку з тим, що такі доходи оподатковуються за ставками, визначеними п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у розмірі 0,4 та 12 відсотків;

● нумерацію рядків 13 – 28 змінено на 12 – 27.

Звертаємо увагу, що у зв’язку зі змінами, внесеними до основної частини декларації, у додатку ВП до декларації уточнюються такі показники:

● таблиця 1 доповнена новим рядком 35, в якому відображається сума збільшення податкового зобов’язання, визначеного платником внаслідок порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ, п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ;

● в таблиці 2 показник рядка 26 викладено у новій редакції;

● доповнено таблицею 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється9» та новими виносками «9» та «10» щодо подання уточненої фінансової звітності, що передбачає можливість подання платниками уточнюючої фінансової звітності за звітні періоди, показники яких уточнюються у складі декларації за будь-який наступний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У додатку РІ до декларації назва різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2, 3.1.7 розділу 3 «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій» приведена у відповідність до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ в частині непоширення цього підпункту на активи з права користування за договорами оренди.

Крім цього, додаток доповнено новим рядком 4.1.4.1 розділу 4 «Інші різниці» щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, що розраховані за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ ПКУ).

Методику, якою визначаються витрати на виплати страховим посередникам, затверджено розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.08.2019 № 1530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2019 за № 1167/34138).

Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01 січня 2019 року в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Податкову декларацію з податку на прибуток за 2019 рік подаємо вже за оновленою формою

Головне управління ДПС у Харківській області  повідомляє, що набрали чинності зміни до податкової декларації з податку на прибуток, які передбачені наказом Міністерства фінансів України  від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі - наказ № 481). Ці зміни, стосуються безпосередньо форми декларації та додатків до неї.

Так, таблицю "Наявність додатків" основної частини декларації доповнено клітинкою для позначки про наявність нового додатка ПП, клітинку "ФЗ12" для позначок про складання фінзвітності за НП(С)БО чи МСФЗ, розділено на дві.

Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».

Змінами передбачено доповнення Декларації новим додатком ПП "Інформація про суми податкових пільг" платниками, що не сплачують податок у зв'язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови КМУ від 27.12.2010 №1233. Натомість, суб’єкти господарювання не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації. При цьому, звертаємо увагу на те, що Додаток ПП вперше подаватиметься зі звітних періодів 2020 року.

Також до окремих додатків декларації (ПН, ВП, РІ) внесено низку редакційних змін. Внесено, зокрема зміни до додатка щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо.

Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01.01.2019 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період - 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Детальніше про зміни в  листі ДПС України від 16.01.2020 №757/7/99-00-07-02-01-07.

До уваги платників акцизного податку!

29.12.2019 року набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391).

Зміни, внесені Законом № 391 до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), зокрема, передбачають:

-         доповнення акцизної накладної новими обов’язковими реквізитами;

-         надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій);

-         встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями;

-         наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання;

-         розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну;

-         визначення алгоритму дій у разі зазначення в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася;

   -  подання до 20 січня 2020 року включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками такого податку, та заяви про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці;

-         відтермінування до 1 квітня 2020 року накладання штрафів до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).

         Крім того, Законом № 391 внесені зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), відповідно до яких:

-         визначено, що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

-         передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої ст. 15 Закону № 481;

-         визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують;

-         відтерміновано застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

 

******

Деклараційна кампанія – 2020: коротко про головне

Звертаємо увагу платників податків: з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):

         - особисто або уповноваженою на це особою;

         - надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

         - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

         Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30.04.2020.

         У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

         - доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

         - доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

         - іноземного доходу;

         - та в інших передбачених Кодексом випадках.

      Водночас нагадуємо, що платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2020.

      Зауважимо, що Наказом Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року №177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» з 1 січня 2020 року запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової декларації.

До уваги платників акцизного податку!

ГУ ДПС у Харківській області інформує щодо подання до 20 січня 2020 року включно платниками акцизного податку заявки на поповнення обсягу залишку пального з умовою оподаткування «5» без сплати акцизного податку та заяв до контролюючих органів про проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.

Відповідно до Закону України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», який набрав чинності 29.12.2019, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено п. 29 такого змісту, зокрема:

«Суб’єкт господарювання, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а з 1 липня 2019 року зареєстрований платником податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку, окремо по кожному акцизному складу/акцизному складу пересувному, та заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:

1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

знаходилися на зберіганні у такого суб’єкта господарювання на його акцизному складі станом на 1 липня 2019 року та належали іншому суб’єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 1 липня 2019 року;

були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 1 липня 2019 року;

не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 1 липня 2019 року;

2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

були отримані таким суб’єктом господарювання після 1 липня 2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно;

були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 1 липня 2019 року;

не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 1 липня 2019 року.

У заявці на поповнення обсягу залишку пального, складеній платниками, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, додатково зазначається код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) суб’єкта господарювання, пальне якого зберігається відповідно до укладених договорів на зберігання.

Контролюючим органом у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, протягом 10 календарних днів враховується обсяг пального, підтверджений результатами проведеної контролюючим органом документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Документальна перевірка відповідності даних у поданій відповідно до цього пункту заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 1 липня 2019 року призначається контролюючим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 1 квітня 2020 року.».

Звертаємо увагу, що:

1. Код форми, за якою з __.01.2020 подається заявка на поповнення обсягу залишку пального (в т.ч. заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) – J(F) 0210902.

2. Формою заявки на поповнення (коригування) залишку пального (код форми J(F) 0210902) передбачено здійснення поповнення обсягу залишку пального окремо на кожному акцизному складі/акцизному складі пересувному. При цьому може бути заповнено тільки одне з полів – або поле «Акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення» або поле «Пересувний акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення».

3. Термін подання та реєстрація  Заявки на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу без сплати акцизного податку – до 20.01.2020 (включно).

4. Заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу без сплати акцизного податку подається окремо від інших заявок на поповнення обсягу залишку пального.

5. Одночасно з поданням відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, до контролюючого органу подається заява на проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.

6. Коригування показників Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, поданої відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не здійснюється.

7. Особливості заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, яка подається без сплати акцизного податку відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу:

- заявка складається та подається суб’єктами господарювання, які до 1 липня 2019 року не підпали під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а з 1 липня 2019 року зареєстровані платниками податку;

- дата складання – з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно;

- у верхній лівій частині заявки відмітка «Х» може бути зазначена тільки в полі «Основна»;

- залежно від підстави для подання заявки (підпункт 1 або підпункт 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) в одному з передбачених для цього полів у верхній правій частині заявки обов’язково зазначається відмітка «Х»;

- поле «коригування показників до заявки на поповнення (коригування) залишку пального» не заповнюється;

- у заявках, складених відповідно до п.п. 1 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, у відповідному полі зазначаються реквізити особи, пальне якого зберігається. У заявках, складених відповідно до п.п. 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, вказане поле не заповнюється;

- у табличній частині заявки:

           у графі «Умови оподаткування» може бути зазначено тільки умову оподаткування «5»;

           показники, внесені до граф «Обсяг реалізованого пального у кілограмах» та «Обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °C», можуть мати тільки додатне (а не від’ємне або нульове) значення;

            у графах «Сума акцизного податку» та «Загальна сума акцизного податку» – зазначається цифра «0».

Обсяг пального у Заявках на поповнення (коригування) залишку пального відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу без сплати акцизного податку (з умовою оподаткування «5»), поданих платниками податку з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно, враховується контролюючим органом у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних:

тільки за результатами документальної перевірка відповідності даних у поданій відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 1 липня 2019 року протягом 10 календарних днів після такого підтвердження (за результатами документальної перевірки).

 

Справляння плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб-нерезидентів

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним. 

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України  від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб – нерезидентів.

За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився!

З 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями.

Продовжено пільгове оподаткування підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі «Повідомлення та нагадування» розміщено інформацію щодо продовження підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю на п’ять років (до 01.01.2025) можливості застосовувати нульову ставку з податку на додану вартість за операціями з постачання товарів/послуг, що безпосередньо ними виготовляються.

Продовження пільгового оподаткування стало можливим у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону від 05.12.2019 №344-  IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю».

З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг з ПДВ

З 1 січня 2020 року скасовано Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим вносяться зміни до:

форми податкової декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю”.

Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року

Довідково:

З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233”, відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 „Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256.

Нова форма декларації з ПДВ

           З 01.01.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 "Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167" (далі-наказ № 488).

Відповідно до наказу № 488 внесено зміни до:

форми декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Увага! Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».

Податкова звітність з ПДВ, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін, внесених наказом № 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року та 1 квартал 2020 року.

Увага: Річна податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за новою формою

        З початку 2020 року розпочалась кампанія декларування податку на прибуток підприємств, яка триватиме до 10 лютого 2020 року.

        Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019  №481, який набув чинності  20.12.2019 , внесено зміни до  форми  податкової декларації з  податку на прибуток підприємств та додатків до неї. Зокрема, внесено зміни до  додатку щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників, тощо.

        Таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації її доповнено  клітинкою для відмітки щодо наявності нового додатка ПП та розділено клітинку «ФЗ прим.12»  на дві для відміток про складання фінансової звітності  за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку чи міжнародними стандартами фінансової звітності.

       Передбачено  подання нового додатку «ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, які не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233.

       Оскільки видання наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019 року, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.

Роз’яснення з даного приводу розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням Головна/Повідомлення та нагадування/24.12.2019.

Хто вважається членами сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення?

     Нагадуємо громадянам визначення понять  членів сім’ї фізичної особи першого та другого  ступенів споріднення.

Так, відповідно до норм п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Податкова знижка на навчання: навчальні заклади, які відносяться до вітчизняних

        Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

        Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

- від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями;
- від 11 липня 2001 року № 2628-
III «Про дошкільну освіту»;
- від 13 травня 1999 року № 651-
XIV «Про загальну середню освіту» із змінами та доповненнями;
- від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями;
- від 01 липня 2014 року № 1556-
VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.
         Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

«Шахраї»  знов турбують платників податків

     Південне управліня  ГУ ДПС у Харківській області попереджає платників податків, які проводять фінансово-господарську діяльність, що на сьогодні  мають місце  випадки вимагання невідомими особами грошових коштів від суб’єктів підприємницької діяльності.

      Шахраї телефонують начебто від імені керівництва органів ДПС регіону та вимагають гроші.

       Звертаємо увагу, що працівники ГУ ДПС у Харківській області при здійснені перевірок повинні мати при собі службове посвідчення, направлення та копію наказу на проведення перевірки, а також інші документи визначені Податковим кодексом України.

      Застерігаємо платників податків, що потрібно бути уважними, ретельно перевіряти інформацію та не дозволяти аферистам вводити себе в оману.

      Шановні представники бізнесу, якщо вам відомі подібні випадки шахрайства, просимо повідомляти до правоохоронних органів та  на Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4).

 

******

«Шахраї»  знов турбують платників податків

            Південне управліня  ГУ ДПС у Харківській області попереджає платників податків, які проводять фінансово-господарську діяльність, що на сьогодні  мають місце  випадки вимагання невідомими особами грошових коштів від суб’єктів підприємницької діяльності.

      Шахраї телефонують начебто від імені керівництва органів ДПС регіону та вимагають гроші.

       Звертаємо увагу, що працівники ГУ ДПС у Харківській області при здійснені перевірок повинні мати при собі службове посвідчення, направлення та копію наказу на проведення перевірки, а також інші документи визначені Податковим кодексом України.

      Застерігаємо платників податків, що потрібно бути уважними, ретельно перевіряти інформацію та не дозволяти аферистам вводити себе в оману.

      Шановні представники бізнесу, якщо вам відомі подібні випадки шахрайства, просимо повідомляти управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Харківській області за адресою: м. Харків вул. Болбочана б.25, к.23,  на електронну адресу kh.koru@sfs.gov.ua,  або за телефонами (057) 702-86-53, (057) 702-87-48, (057) 725-33-95, до праовоохоронних органів,   на Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4).

 

*****

До уваги платників податків!

Державна податкова служба України повідомляє, що з 14.01.2020 на вебсайті ДПС «http://tax.gov.ua/Головна/Повідомлення та нагадування» розміщено інформацію щодо:

Щодо подання до 20 січня 2020 року включно платниками акцизного податку заявки на поповнення обсягу залишку пального з умовою оподаткування «5» без сплати акцизного податку та заяв до контролюючих органів про проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці

Відповідно до Закону України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», який набрав чинності 29.12.2019, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено п. 29 такого змісту, зокрема:

«Суб’єкт господарювання, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а з 1 липня 2019 року зареєстрований платником податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку, окремо по кожному акцизному складу/акцизному складу пересувному, та заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:

1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

знаходилися на зберіганні у такого суб’єкта господарювання на його акцизному складі станом на 1 липня 2019 року та належали іншому суб’єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 1 липня 2019 року;

були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 1 липня 2019 року;

не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 1 липня 2019 року;

2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

були отримані таким суб’єктом господарювання після 1 липня 2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно;

були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 1 липня 2019 року;

не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 1 липня 2019 року.

У заявці на поповнення обсягу залишку пального, складеній платниками, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, додатково зазначається код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) суб’єкта господарювання, пальне якого зберігається відповідно до укладених договорів на зберігання.

Контролюючим органом у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, протягом 10 календарних днів враховується обсяг пального, підтверджений результатами проведеної контролюючим органом документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Документальна перевірка відповідності даних у поданій відповідно до цього пункту заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 1 липня 2019 року призначається контролюючим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 1 квітня 2020 року.».

Звертаємо увагу, що:

1. Код форми, за якою з __.01.2020 подається заявка на поповнення обсягу залишку пального (в т.ч. заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) – J(F) 0210902.

2. Формою заявки на поповнення (коригування) залишку пального (код форми J(F) 0210902) передбачено здійснення поповнення обсягу залишку пального окремо на кожному акцизному складі/акцизному складі пересувному. При цьому може бути заповнено тільки одне з полів – або поле «Акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення» або поле «Пересувний акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення».

3. Термін подання та реєстрація  Заявки на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу без сплати акцизного податку – до 20.01.2020 (включно).

4. Заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу без сплати акцизного податку подається окремо від інших заявок на поповнення обсягу залишку пального.

5. Одночасно з поданням відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, до контролюючого органу подається заява на проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.

6. Коригування показників Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, поданої відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не здійснюється.

7. Особливості заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, яка подається без сплати акцизного податку відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу:

- заявка складається та подається суб’єктами господарювання, які до 1 липня 2019 року не підпали під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а з 1 липня 2019 року зареєстровані платниками податку;

- дата складання – з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно;

- у верхній лівій частині заявки відмітка «Х» може бути зазначена тільки в полі «Основна»;

- залежно від підстави для подання заявки (підпункт 1 або підпункт 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) в одному з передбачених для цього полів у верхній правій частині заявки обов’язково зазначається відмітка «Х»;

- поле «коригування показників до заявки на поповнення (коригування) залишку пального» не заповнюється;

- у заявках, складених відповідно до п.п. 1 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, у відповідному полі зазначаються реквізити особи, пальне якого зберігається. У заявках, складених відповідно до п.п. 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, вказане поле не заповнюється;

- у табличній частині заявки:

           у графі «Умови оподаткування» може бути зазначено тільки умову оподаткування «5»;

           показники, внесені до граф «Обсяг реалізованого пального у кілограмах» та «Обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °C», можуть мати тільки додатне (а не від’ємне або нульове) значення;

            у графах «Сума акцизного податку» та «Загальна сума акцизного податку» – зазначається цифра «0».

Обсяг пального у Заявках на поповнення (коригування) залишку пального відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу без сплати акцизного податку (з умовою оподаткування «5»), поданих платниками податку з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно, враховується контролюючим органом у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних:

тільки за результатами документальної перевірка відповідності даних у поданій відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 1 липня 2019 року протягом 10 календарних днів після такого підтвердження (за результатами документальної перевірки).

 

******

Доходи-2019. Про які види статків мають звітувати громадяни

З 1 січня поточного року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році. Про які види статків мають звітувати громадяни та своєчасно сплатити податки:

-  Від продажу або надання в оренду рухомого та нерухомого майна;

-  Від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності (крім фізосіб-підприємців платників єдиного податку);

-  Від продажу власної сільськогосподарської продукції;

-  Не від податкових агентів, а також інші доходи, не оподатковані протягом року;

-  Основна сума боргу за кредитом платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням;

-  У вигляді спадщини та подарунків;

-  Від продажу цінних паперів та корпоративних прав;

-  Отримані від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи відповідно до умов цивільно-правового договору;

-  Іноземні доходи.  

Отримали іноземні доходи, ПДФО за якими сплатили за межами України, – надайте довідку!

       У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

       Норми встановлені підпунктами 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

       Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).

       Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

       Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

       Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

        Головне управління ДПС у Харківській області доводить до відома страхувальників, що згідно з частиною першою ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

       Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

       Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності.

      Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення.

Трудовий договір – угода роботодавця з працівником

        Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий  договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:

- працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;

- власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

        При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність

         Головне управління ДПС у Харіквській області звертає увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі       17 000 гривень.

        Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

З 01 січня 2020 року змінюється мінімальний розмір єдиного внеску

Згідно з прийнятим Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року розмір мінімальної заробітної плати становить 4723 гривень.

Мінімальний розмір єдиного внеску на місяць становить 1039,06 грн (22 відсотки від мінімальної зарплати), відповідно квартальна сума складає 3117,18 гривень.

Вперше у такому розмірі сплачують єдиний внесок фізичні особи-підприємці за найманих працівників, починаючи з січня 2020 року, за себе - за підсумками І кварталу 2020 року (до 20 квітня 2020 року). Єдиний внесок сплачується незалежно від того, ведеться підприємницька діяльність чи ні. Виняток складають пенсіонери за віком та особи з інвалідністю.

Нагадуємо, що термін сплати єдиного внеску за 4 квартал 2019 року - 19 січня 2020 року! Термін подання звітності по єдиному внеску за 2019 рік -  до 09 лютого 2020 року!     

Нова форма декларації про майновий стан і доходи для зручності платників

З 01 січня 2020 року розпочалась кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору, та/або мають право подати Декларації для отримання податкової знижки.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019  № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – Наказ № 177), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699, з 01.01.2020 запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової Декларації, якою передбачено деякі зміни.

Так, новою формою податкової Декларації в окремому додатку Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку» передбачено здійснення розрахунку ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.

Крім того, у новій формі Декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1   ст. 166 Податкового кодексу України мають окремий граничний строк подання Декларації – по 31 грудня включно наступного за звітним року.

Також у новій формі Декларації введено окремий рядок 10.2 «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.

Звертаємо увагу, що у рядку 17 «Сума податку з доходів, отриманих від фізичної особи – платника податку (орендаря), який не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця) (графа 6 рядка 10.4.1)» Декларації відображаються суми ПДФО, отримані від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО (рядок 18.1 Декларації). Водночас, військовий збір за зазначеними операціями сплачується в повному обсязі за податковою адресою платника податків.

Яким способом можна подати декларацію про майновий стан і доходи

З 1 січня розпочалася кампанія декларування громадянами доходів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня поточного року. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2019 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього року.

Декларація подається до Центру обслуговування платників податкової інспекції за місцем податкової адреси платника в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Звертаємо  увагу, громадяни, які отримали електронний цифровий підпис можуть скористатися послугами електронного сервісу ДПС України «Електронний кабінет» та оперативно, не відвідуючи податкову інспекцію, подати декларацію про майновий стан і доходи. Крім цього, зазначений сервіс допоможе заповнити декларацію без помилок.

Додатково інформуємо, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

 

Перехід права власності на земельну ділянку:

особливості оподаткування

 

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

     Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).

     Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).

     Водночас абзацом другим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Крім того, якщо перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення - рішення, попереднє податкове повідомлення - рішення вважається скасованим.

 

Увага платників податків,  які здійснюють діяльність на ринку пального !

 

Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391) внесено зміни у статтю 15  Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), а саме, після частини сорок другої доповнено новою частиною такого змісту:

 «Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві  зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального».

Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019.

 Крім того, Законом № 391 внесено зміни у частину двадцять другу статті 18 Закону  №481, а саме, цифри і слова «31 грудня 2019 року» замінити цифрами і словами «31 березня 2020 року».

Про терміни подання податкової декларації з ПДВ особою, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу)

        У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

       Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

        Враховуючи вищевикладене особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу), зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ

 З 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167).

Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від   01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з:

- відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах;

- з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів;

- проведенням розрахунків клієнтів;

- касовим обслуговуванням клієнтів.

Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.

 

Основні етапи впровадження новацій з РРО

      Основні дати впровадження норм законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).

       До 01 січня 2020 року ДПС  розроблено безкоштовне програмне забезпечення «програмний РРО» відповідно до законодавчих норм.

       З 1 січня 2020 року платники податків можуть протестувати програмні РРО. При цьому свій продукт ДПС надаватиме і обслуговуватиме безкоштовно.

       З 19 квітня 2020 року платники зможуть використовувати програмні РРО.    

       До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

        З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами–підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п.11 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності. Для платників першої групи єдиного податку РРО не обов’язковий.

ДПС України запустила тестування програмного РРО

З 1 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Це  безкоштовний софт, розроблений Державною податковою службою спільно з BRDO та  Fintellect для спрощення розрахункових процедур для продавців та споживачів.

Всі охочі можуть взяти участь у тестуванні нового податкового сервісу.

Програмні РРО «пРРОсто» - це безкоштовний сервіс.

Записатись на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/.

Додаток буде доступним для тестування на всіх смартфонах і планшетах із операційними системами Android та iOS.

Після тестування та врахування побажань від користувачів додаток буде вдосконалюватися для подальшого використання.

Програмне РРО «пРРОсто»  взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних, та інші.

Довідково.

Забезпечення розробки програмного рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України №837/2019 від 8 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».

Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (АРІ) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.

 

******

Зверніть увагу! Зарахування платежів на нові бюджетні рахунки розпочнеться третього січня 2020 року

       З 1 січня 2020 року введено в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, зарахування платежів на які розпочнеться з третього січня 2020 року.

       Рахунки відкриті Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (зі змінами), та на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами).

       Доводимо до відома платників податків, що інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на офіційному порталі ДПС України http://tax.gov.ua та субсайті територіальних органів ДПС у Харківській області (у рубриці «Бюджетні рахунки»)

Cтавки єдиного податку для ФОП - 2020

         Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму впливає на  показники  максимальних ставок єдиного податку для спрощенців І та ІІ групп.

       Нагадаємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюють підприємцям сільські, селищні, міські ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ПКУ). При цьому їх максимальний розмір встановлюють:

1) для І групи платників єдиного податку - у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму;

2) для ІІ групи платників єдиного податку - у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, з січня 2020 року максимальні фіксовані ставки єдиного податку для ФОП-єдинників складають:

- для І групи - 210,20 грн ( 2102 грн х 10%);

- для ІІ групи - 944,60 грн (4723 грн х 20%).

До уваги платників ПДВ! Змінено порядок заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій

З 01.01.2020 року змінено порядок заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій.

        Крім того нагадуємо, що платник податку, в тому числі головне  підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання податкових накладних, може прийняти рішення щодо складання окремих податкових накладних за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарату, у тому числі  розміщеного в структурному підрозділі, або однієї податкової накладної за щоденними підсумками операцій за показниками усіх касових апаратів, в тому числі розміщених у структурних підрозділах.

        У разі виникнення у платників податку необхідності визначення коду товарної класифікації згідно УКТ ЗЕД для окремих товарів (продукції) при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) під час здійснення операцій з постачання таких товарів (продукції) платники податку можуть звернутися до Торгово-промислової палати України (регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (зі змінами та доповненнями).

Довідково: лист ДПС України від 28.12.2019 №8338/7/99-00-07-03-02-17.

З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг з ПДВ

       З 1 січня 2020 року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

      У зв’язку з цим вносяться зміни до:

форми податкової декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

        Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

        Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю”.

Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року

Довідково:

         З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233”, відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 „Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256.

Бюджетне відшкодування ПДВ: хто має право?

      Згідно з п.п.14.1.139 п.14.1 ст.14 та п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку на додану вартість. Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 181- 183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів від 14.11.2014 р. №1130.

        Право на отримання відшкодування ПДВ має виключно той платник ПДВ, який задекларував суму від’ємного значення податку в податковій декларації, здійснив відповідний розрахунок суми відшкодування (подав додаток Д3) та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток Д4).

         При цьому умовою для декларування платником ПДВ суми податку до бюджетного відшкодування, зокрема, є фактична сплата отримувачем товарів/ послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/ послуг.

        У разі, якщо оплата постачальнику за надані ним товари/ послуги здійснюється не отримувачем таких товарів/ послуг, а іншою особою, то при виникненні у такого отримувача товарів/ послуг від’ємного значення податку за такими операціями у нього відсутнє право на декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування.

        До дати реєстрації особи платником ПДВ право на декларування та відповідно отримання відшкодування суми податку з Державного бюджету України у такої особи відсутнє.

Перенесено застосування штрафів за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників рівня пального

        З 29 грудня 2019 року вступили в дію зміни до Податкового кодексу України і Закону України від 19.12.1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»,  внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» від 18.12.2019 р. № 391-IX.

Відповідно до зазначених змін, зокрема, розширено перелік випадків, коли особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов'язана скласти акцизну накладну, уточнено можливість складення зведеної акцизної накладної, під час заповнення акцизної накладної передбачено три нових обов'язкових реквізити, визначено алгоритм дій у разі зазначення платником податку в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася, названо умови віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду для власного споживання.

Також передбачено, що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати ще й реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, оптова торгівля біоетанолом на території України буде здійснюватися виробниками біоетанолу за наявності ліцензії на виробництво біоетанолу, суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, не зобов’язані отримувати ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального.

Крім цього, суб'єкт господарювання, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників акцизного податку, а з 1 липня 2019 року зареєстрований платником такого податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку.

За відсутність складання чи реєстрації перших примірників акцизних накладних / перших примірників розрахунків коригування до таких накладних та за надання послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізацію пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абз. 2 ч. 41 ст. 15 Закону № 481 до платників податків застосовуватимуть  штрафи.

         Також змінами передбачено, що застосування штрафів за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів та штраф за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії перенесено з 1 січня 2020 року на 1 квітня.

       Крім цього, з 1 квітня 2020 року будуть застосовуватися штрафи за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів відповідно до норм п. 1281.3 Податкового кодексу.

 

Стартувала деклараційна кампанія - 2020

 З 1 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування, згідно якої необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Зокрема, суб’єктами декларування є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи, як джерела їх походження в Україні так і іноземні доходи, а також фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також  платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання.

Зазначена декларація про майновий стан та доходи подається  фізичними особами, які отримали за 2019 рік  такі доходи:

- у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) по сумісництву;

- від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

- від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 - 173  Податкового кодексу;

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду, визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 Податкового кодексу;

- пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів;

- від інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу;

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно законодавства;

- сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя;

- отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

Нагадуємо, що Податковим кодексом України передбачено такі граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи для :

- фізичних осіб - підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)  – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року) (останній день подання декларації за 2019 рік – 11.02.2020 року);

 - громадян, які зобов’язані подати декларацію та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність – до 01 травня року, що настає за звітним (останній день подання декларації за 2019 рік – 02.05.2020 року);

- громадян, які мають право на податкову знижку – до 31 грудня (включно)  наступного за звітним податкового року;   

-  платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;

- фізичних осіб-підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням,  – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.   

Водночас інформуємо, що податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подавати за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 02.10.2015 № 859 з врахуванням змін і доповнень передбачених Наказом Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року №177.

          В новій формі податкової декларації про майновий стан та доходи передбачено ряд змін.

          Зокрема, в новій формі декларації передбачено в окремому додатку ФЗ здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.

        Крім того, для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації – до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

          Окрім того, введено окремий рядок 10.2 для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.

          Також у рядку 17 декларації передбачено відображення сум податку з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених, або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (рядок 18.1 декларації). Слід зазначити, що військовий збір за зазначеними операціями сплачують в повному обсязі за податковою адресою платника податків.

          Податкова декларація подається за місцем податкової адреси платника в один із таких способів (за вибором):

 - особисто або уповноваженою на це особою;

 - надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

         Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

          При цьому акцентуємо увагу, що суб’єкти декларування мають змогу подати декларацію про майновий стан та доходи за звітний 2019 рік через Електронний кабінет платника, при цьому не затрачаючи свого часу на відвідування державної податкової інспекції.   

 

*****

Увага громадянам! Ще є можливість отримати податкову знижку за витратами 2018 року!

      Основні умови для отримання податкової знижки – це офіційна заробітна плата та чіткий перелік витрат, визначений ст.166 Податкового кодексу. Із найбільш популярних це:

- сплата за своє навчання і навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення (у тому числі оплата освіти у дошкільних, шкільних і позашкільних закладах освіти);

- частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

- витрати за переобладнання власного транспортного засобу на альтернативні види палива;

- вартість державних послуг і державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини та інші.

   Кошти повертаються платникові на розрахунковий рахунок упродовж 60 днів після подання декларації.

У 2019 році податкову знижку можна оформити за витратами 2018 року, але поспішайте, до кінця цього року залишилися лічені дні, а на наступний рік це право не переноситься!

Новий сервіс автоматичного повернення помилково сплачених податків зекономив час і кошти платників.

Відтепер платники податків можуть управляти власними переплатами не виходячи з офісу або дому. Все, що необхідно – комп’ютер, доступ до мережі інтернет та кваліфікований електронний підпис. ДПС запустила новий електронний сервіс, скориставшись яким платник податків може подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у формі електронного документу.

Заява може бути подана до територіального органу ДПС з використанням засобів програмного забезпечення приватної частини  ІТС «Електронний кабінет» та ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Після її прийняття органом ДПС заява, подана у формі електронного документу, миттєво потрапляє до відповідного електронного журналу, що суттєво скорочує час на її обробку, створює умови для швидкого опрацювання, та, у кінцевому підсумку, дозволяє значно зменшити загальний термін повернення коштів. 

Вдосконалено і порядок взаємодії між органами ДПС, місцевими фінансовими органами та органами Державної казначейської служби під час повернення з бюджетів усіх рівнів помилково та/або надміру сплачених коштів. Запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу.

Електронний документообіг запрацював також і щодо повернення з бюджету надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

Засобами інформаційно-телекомунікаційної системи створено окремий Журнал податкових декларацій про майновий стан і доходи, у яких задекларовано право платника на податкову знижку. За результатами опрацювання даних цього Журналу податківцям надано можливість фактично в один клік формувати електронні повідомлення про повернення коштів з подальшим їх автоматичним направленням до Державної казначейської  служби України для виконання.

Оподаткування доходу від діяльності, не зазначеної в реєстраційних документах ФОП

 Згідно з нормами Податкового кодексу України у разі, якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.

Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

Впровадження новацій з РРО

         Ключові дати упровадження норм законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).

До 31 грудня 2019 року ДПС має розробити безкоштовне програмне забезпечення «Програмний РРО» відповідно до законодавчих норм.

З 1 січня 2020 року платники податків зможуть протестувати програмні РРО. При цьому свій продукт ДПС надаватиме і обслуговуватиме безкоштовно.

З 19 квітня 2020 року платники зможуть використовувати програмні РРО.

До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами–підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

         З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності

РРО-новації 2020 року: за відсутність обліку товарів законодавством передбачена відповідальність

З 19.04.2020 наберуть чинності основні норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким, зокрема у новій редакції викладено ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Так, згідно з внесеними змінами до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

ДПС рекомендує платникам податку на прибуток подавати декларацію за оновленою формою

З 1 січня 2020 року набувають чинності зміни до податкової декларації з податку на прибуток. 

Так, таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації буде доповнено клітинкою для відмітки про наявність нового додатка ПП, а також буде розділено клітинку «ФЗ12»  на дві для відміток про складання фінансової звітності за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку чи міжнародними стандартами фінансової звітності. 

Також передбачено подання нового додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233. 

Такі зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», який набув чинності 20 грудня 2019 року. Зміни, які вже набули чинності, стосуються безпосередньо форми декларації та додатків до неї. Так, внесено зміни до додатку щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо.

Оскільки видання наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019 року, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.

 Призупинення податкових накладних: що треба знати

        Повідомляємо, що відповідно до пункту 201.16 статі 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та  на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п.12. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно до п.15 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до п.16 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДПС  в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДПС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.      

Разом з тим повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України  від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в  реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до  п.3 цього Порядку Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та  надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

         Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому  порядку.

 Суб’єктам господарювання про реєстрацію платниками ПДВ

           У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх     12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

       Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.

Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою  (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відсотків), ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Строки, в які подається скарга на рішення контролюючого органу

 Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Норми визначені п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Згідно з п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

У разі порушення платником податків вимог, зокрема п. 56.3 ст. 56 ПКУ, подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 ПКУ).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ).

У разі коли останній день строків, зазначених ст. 56 ПКУ, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 ПКУ).

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ (п. 56.14 ст. 56 ПКУ).

До уваги платників!

       У  2020 році змінюються реквізити рахунків  за стандартом IBAN (міжнародний номер банківського рахунку) для зарахування надходжень до Державного та Місцевих бюджетів.

Зазначені рахунки  починають діяти на постійний основі з 03.01.2020 року.

       Інформація щодо нових рахунків  розміщена на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДПС у Харківській області» у розділі «Бюджетні рахунки».

 

******

До уваги платників!

      ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що  у  2020 році змінюються реквізити рахунків  за стандартом IBAN (міжнародний номер банківського рахунку) для зарахування надходжень до Державного та Місцевих бюджетів.

Зазначені рахунки  починають діяти на постійний основі з 03.01.2020 року.

       Інформація щодо нових рахунків  розміщена на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДПС у Харківській області» у розділі «Бюджетні рахунки».

З 1 січня збільшується розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму

      З 1 січня 2020 року змінюється розмір мінімальної заробітної плати. Відтепер місячний розмір мінімальної заробітної плати становитиме 4723 грн. (у погодинному розмірі – 28,31 грн.).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня встановлено у розмірі 2102 грн.

       Зміна розміру мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму впливає на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України  залежно від їх розмірів, визначених на 1 січня звітного податкового року.

Зокрема, це стосується:

ставок  єдиного податку:

 - для 1 групи платників встановлюється у розмірі до 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2020 році – до 210,20 грн)

 - для 1 групи платників встановлюється у  розмірі до 20% мінімальної заробітної плати (у 2020 році – до 944,60 грн);

ставок податку на нерухоме майно: встановлюються у розмірі не більше 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. (у 2020 році – до 70,85 грн.);

розміру податкової соціальної пільги: встановлюється у розмірі 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому на 1 січня податкового року) та

розміру доходу, до якого вона застосовується: встановлюється у розмірі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

        В 2020 році розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга, дорівнюватиме 2943 грн., а розмір податкової соціальної пільги - 1051 грн.   

середньоринкової вартості легкового авто, яке оподатковується транспортним податком: встановлюється у розмірі понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня податкового року. В 2020 році вартість легкового авто з метою оподаткування повинна перевищувати 1771125 грн; 

–  неоподатковуваної вартості дарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі: встановлюється у розмірі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року. У 2020 році - 1180,75 грн;

туристичного збору:

- для внутрішнього туризму (до 0, 5 % від  мінімальної заробітної плати – 23, 62 грн.);

- для в’їзного туризму (до 5% від мінімальної заробітної плати – 236,15 грн.).

        Довідково: розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року встановлені Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» 

 

Перерахунок податку на доходи фізичних осіб необхідно здійснити до кінця року

         В Головному управлінні ДПС у Харківській області нагадують, що в грудні роботодавцям необхідно здійснити річний перерахунок заробітних плат працівників, утриманих сум ПДФО та суми наданої податкової соціальної пільги за 2019 рік. Метою проведення перерахунку є перевірка правильності нарахування податку за кожний податковий місяць звітного періоду та наявності підстав для застосування податкової соціальної пільги.

         Звертаємо увагу, що Податковим кодексом передбачено два види перерахунку ПДФО: обов’язковий і добровільний.

          Перерахунок ПДФО можна не проводити, якщо до зарплати працівника протягом кожного місяця звітного періоду не застосовувалася податкова пільга або у всіх місяцях звітного періоду не було перехідних виплат (наприклад, перехідних відпусткових, лікарняних тощо).

          Обов’язковий перерахунок сум доходу у вигляді зарплати та наданих податкових соціальних пільгах проводиться:

-  за результатами кожного звітного податкового року при нарахуванні зарплати за останній місяць звітного року;

-   при проведенні розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги;

 під час проведення остаточного розрахунку із платником податків, який припиняє трудові відносини з роботодавцем.

            Нагадаємо, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку та збору, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

            Коли недоплата виникає при остаточному розрахунку з працівником, який припиняє трудові відносини з роботодавцем і перевищує суму його оподатковуваного доходу за останній місяць, вона включається до складу податкового зобов'язання фізичної особи за наслідками податкового року та сплачується самостійно платником.

            Якщо ж виникає переплата утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору - на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податку у відповідному місяці.

Результати проведеного перерахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, податковий агент-роботодавець відображає в податковому розрахунку за формою N 1ДФ, форму та порядок заповнення якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, в тому кварталі, в якому проведено такий перерахунок.

             Податкові агенти мають право здійснювати добровільний перерахунок сум нарахованого доходу та ПДФО для визначення правильності оподаткування. В добровільному перерахунку можуть брати участь будь-які доходи, які входять до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу.

             Нагадаємо, норми Податкового кодексу не встановлюють відповідальність за непроведення перерахунку ПДФО. Водночас не рекомендуємо відмовлятися від перерахунку, особливо якщо мають місце перехідні виплати і до доходів працівників застосовується податкова соціальна пільга, адже в цих випадках легко помилитися при обчисленні ПДФО.

             Звертаємо увагу, що штрафи не застосовуються, якщо недостовірні відомості або помилки виникли в ході обов'язкового або добровільного перерахунку ПДФО згідно з пункту 169.4 ПК і були виправлені відповідно до статті 50 Податкового кодексу.

З 01 січня 2020 платники подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою

          З 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

         Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

- рядок 8 декларації «Категорія платника» доповненоновим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

- розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

- у розділі ІІ декларації «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру» та  «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (намісцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

         Звертаємо увагу що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб  з доходів, отриманих від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового та Бюджетного кодексів України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), тому в новій формі декларації передбачені зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.

          Податкові зобов’язання з військовому збору з доходів,  отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Податкового Кодексу визначаються в податковій декларації. Сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Порядок заповнення нової форми податкової декларації про майновий стан і доходи, поданої з метою реалізації права на податкову знижку

            Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

            Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

            Податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України №177 від 25.04.2019 року «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» затверджено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація), яку платники податків мають подавати вже починаючи з  1 січня 2020 року.

          Так з 01 січня 2020 року для розрахунку податкової знижки за 2019 рік згідно категорії понесених витрат обов’язковим до заповнення є Додаток Ф3 до декларації "Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку". При заповненні Додатку Ф3 слід враховувати наступне:

1) у графі 5 розділу I вказується сума документально підтверджених фактично понесених протягом звітного (податкового) року витрат у розрізі категорій понесених витрат;

2) у рядку 2 графи 1 розділу I вказується загальна сума фактично понесених протягом звітного (податкового) року витрат, яка обчислюється як сумарне значення графи 5 розділу I;

3) у рядку 3 розділу II вказується загальна сума фактично здійснених протягом звітного (податкового) року витрат, понесених платником податку за наслідками звітного (податкового) року, у граничних розмірах, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до пункту 166.3 статті 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс);

4) у рядку 4 розділу II вказується сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності відповідно до пункту 164.6 статті 164 розділу IV Кодексу;

5) у рядку 5 розділу II вказується сума утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 розділу IV Кодексу. Значення рядка 5 відповідає значенню графи 4 рядка 10.1 декларації, але не менше ніж значення, обчислене за формулою: рядок 4 додатка Ф3 ґ 18 %;

6) у рядку 6 розділу II вказується сума (вартість) витрат платника податку - резидента, дозволених до включення до складу податкової знижки з урахуванням обмеження, встановленого підпунктом 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 розділу IV Кодексу, згідно з яким загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному (податковому) році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 розділу IV Кодексу;

Значення рядка 6 менше або дорівнює значенню рядка 3, але не більше ніж значення рядка 4 розділу II;

7) у рядку 7 розділу II вказується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов'язання з цього податку у зв'язку з використанням права на податкову знижку.

Значення рядка 7 обчислюється як:

(рядок 5 - (рядок 4 - рядок 6 додатка Ф3)) х на ставку податку, визначену пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу. Значення рядка 7 переноситься до рядка 14 декларації.

           З урахуванням норм підпункту "в" пункту 176.1 статті 176 розділу IV Кодексу платник податків має право разом із декларацією надати необхідні копії документів, що підтверджують достовірність відомостей, зазначених у декларації, та пов'язані з виникненням доходу або правом на отримання податкової знижки.

Разом з тим, під час заповнення декларації обов’язковими є поля, визначені розділом І «Загальні відомості»:

1.тип декларації (звітна, звітна нова, уточнююча);

2.звітний (податковий) період (календарний рік);

3.прізвище, ім'я, по батькові платника податку (згідно з даними паспортного документа). Реєстраційний номер облікової картки платника податків та серію (за наявності) та номер паспорта зазначаються особою, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті;

4. податкова адреса (місце проживання) платника податку: поштовий індекс, область, район, населений пункт (місто, село, селище), вулиця, номер будинку, корпус, номер квартири, а також за бажанням платника податку - контактні телефони (робочий, домашній, мобільний) та адреса електронної поштової скриньки;

5. найменування контролюючого органу, до якого подається декларація;

6. резидентський статус платника податку (резидент, нерезидент);

7. позначається, ким заповнена декларація (самостійно платником податку або уповноваженою на це особою);

8. категорія платника податку.

Оскільки податкова знижка для фізичної особи, яка не є суб'єктом господарювання, - це документально підтверджена сума витрат у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на яку дозволяється зменшення її загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати, то обов’язковими для декларування є відомості, що відображаються у розділі ІІ декларації "Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу":

1) у рядку 10 вказується загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу;

у графі 3 вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів;

у графі 4 вказується сплачена до бюджету сума податку на доходи фізичних осіб, обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV Кодексу покладається на податкового агента, та/або сплачена самостійно протягом звітного (податкового) року під час вчинення нотаріальних дій;

у графі 5 вказується сума військового збору, обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV Кодексу покладається на податкового агента;

У розділі IV декларації "Загальна сума річного доходу":

у рядку 12 вказується загальна сума річного доходу, до якого включаються доходи, отримані з джерел їх походження в Україні, та іноземні доходи;

У розділі V декларації "Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору":

у рядку 14 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов'язання з цього податку у зв'язку з використанням права на податкову знижку, що відповідає значенню рядка 7 додатка Ф3 до декларації;

у рядку 18.2 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року (значення вказується без знака "-").

Правила ліцензування змінено

         Головне управління ДПС в Харківській області інформує, що 18 грудня 2019 року набуває чинності Закон України від 02.10.2019 р. №139-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» (далі-Закон).

        Законом спрощуються умови провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; уточнюється перелік відомостей щодо ліцензування, які міститимуться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомостей про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення та удосконалюються процедури оскарження дій органів ліцензування до Експертно-апеляційної ради. Надано визначення низки термінів: «матеріально-технічна база», «місце провадження виду господарської діяльності», «зупинення дії ліцензії», «відновлення дії ліцензії».

Замість анулювання ліцензії Законом запроваджено зупинення дії ліцензії в повному обсязі або частково. Одночасно передбачена можливість оскарження платником рішення органу ліцензування щодо зупинення дії ліцензії. Підстави, порядок зупинення та відновлення дії ліцензії визначені статтею 16 Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон № 222).

       Також врегульовується питання щодо повторного подання заяви про отримання ліцензії. При повторному поданні до органу ліцензування здобувачем ліцензії заяви про отримання ліцензії до такої заяви додаються лише ті підтвердні документи, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви без розгляду, за умови, що попередньо подані документи, що знаходяться в ліцензійній справі, на момент повторної подачі заяви зберегли свою актуальність.

З 18 грудня змінюється відповідальність за порушення порядку ліцензування

       Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що з 18 грудня 2019 року набув чинності Закон України від 02.10.2019 р. №139-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності». Цим документом змінюються порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з господарською діяльністю без ліцензій, наданням фінансових послуг, торгівлею алкоголем та тютюновими виробами з підробленими акцизними марками чи без таких.

      Так, з 18 грудня за торгівлю (оптову, роздрібну, експорт, імпорт) спиртом етиловим, коньячним, плодовим та роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами без ліцензії замість ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) буде застосовуватись ч. 1 ст. 164 (накладання штрафу 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.).

Крім того, суд може не застосовувати конфіскацію товару та виторгу, отриманого від його реалізації (на сьогодні за ст. 156 КУпАП така конфіскація є обов’язковою). 

Наразі, відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП правопорушники притягуються за здійснення господарської діяльності:

- без ліцензії або інших дозвільних документів,

- с порушенням ліцензійних  умов.

        З 18 грудня відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП (в новій редакції) за діяльність з порушенням ліцензійних умов відповідальності не буде. Проте, буде вважатись порушенням діяльність в період припинення дії ліцензії, якщо законодавством не передбачено умови функціонування суб’єкту господарювання в цей період.

       Доповнення ст. 164 присвячені також, порушенням ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, що тягнуть за собою накладення штрафу від 250 до 500 НМДГ (від 4250 до 8500 гривень.

        Крім того, за невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов штраф складатиме від 500 до 1500 НМДГ (від 8500 до 25500 гривень).

        Притягувати до відповідальності за порушення з питань ліцензування за ст. 164 КУпАП як і зараз будуть суди на підставі протоколів уповноважених осіб органів ліцензування.

Платникам ПДВ необхідно здійснити річний перерахунок за 2019 рік

              Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ).

            Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ встановлено, що платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).

Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

             Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. Отже, платникам ПДВ за підсумками 2019 року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Як з 1 січня 2020 р. складати податкові накладні за щоденними підсумками

         З 01.01.2020 року згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 р. № 763 «Про внесення змін до наказу міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307» змінюється Порядок заповнення податкової накладної, складеної за щоденними підсумками.

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

        Відповідно до зазначених змін показники табличної частини розділу Б податкових накладних за щоденними підсумками операцій мають заповнюватися за загальними правилами, встановленими Порядком № 1307.

        Зокрема, цими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б податкової накладної у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

у графах 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;

у графах 4 та 5 — одиниця виміру товарів/послуг;

у графі 6 — кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

у графі 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

у графі 8 — код ставки;

у графі 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

у графі 11 — сума податку на додану вартість.

Отже, починаючи з 1 січня 2020 року в податковій накладной, складеній за щоденними підсумками необхідно заповнювати усі графи табличної частини у тому числі графи 4, 5, 6 та 7.

 

******

Новорічні подарунки дітям працівників: правила оподаткування

           Головне управління ДПС у Харківській області нагадує роботодавцям, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) - у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 ст. 165 ПКУ).

        Тобто в 2019 році, вартість подарунку дітям працівників у розмірі 1043,25 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то суму перевищення  доведеться оподатковувати  ПДФО та військовим збором .

        При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (у 2019 році – 1,219512) за правилами оподаткування додаткового блага відповідно до п. 164.5 ПКУ.

        З метою утримання військового збору такої бази визначати не потрібно. Військовий збір буде утримуватися з вартості подарунку без застосування натурального коефіцієнту.

ЄСВ не обчислюється із вартості зазначених подарунків, оскільки такі подарунки надаються працівникам для їхніх дітей до свята – Нового року. Це встановлено пунктом  8 розд. ІІ Постанови КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) в мережі Інтернет

        Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

        Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

       Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

       Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

       Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

        Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

       Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, затвердженим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.

       Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

       Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

     Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

       Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

        Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

        Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

        Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

         Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО продавцем товару (надавачем послуги) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).

         Зауважуємо, що при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків.       Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.

При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції. Також у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товару (послуги) розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця товару (надавача послуги).

         Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

        У випадках повернення товарів (послуг), які було реалізовано через мережу Інтернет, такі операції відображаються у звітності відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності.

         Щодо можливого «касового розриву» повідомляємо, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно, відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги), видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ/ПІСЛЯПЛАТА/ВІДСТРОЧКА ПЛАТЕЖУ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.

        При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

Тимчасове ввезення та тимчасове вивезення за межі митної території України товарів з метою ремонту: що з ПДВ?

         Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що нормами п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):

► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п. 206.7.2 п. 206.7  ст. 206 ПКУ).

       Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

Вимоги до РРО – новації 2020 року

          Головне управління ДПС у Харківській області доводить до відома, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема ст. 12 Закону про РРО викладено у новій редакції.

        Так, на території України у сферах, визначених Законом про РРО, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

       Відповідно до внесених Законом № 128 змін РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

      Норми набирають чинності 19.04.2020.

Умови, за яких адвокатське бюро (об’єднання) може бути платником єдиного податку третьої групи

        Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).

        Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

        Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

        Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

       Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

       До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

       Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми  п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.

        Враховуючи вищевикладене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ.

        Хто сплачує екологічний податок

          Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що екологічний податок – це обов’язковий платіж який сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у довкіллі.

        Відповідно до п. 240.1 ст. 240  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

·         викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

·         скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

·         розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);

·         утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

·         тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

        Отже, викиди вуглекислого газу, інших забруднювачів, скиди в воду та розміщення відходів – основні випадки сплати екологічного податку.

Під розміщенням відходів розуміється постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

       Ставки податку визначені ст. 243-248 ПКУ та залежать від фактичного обсягу скидів чи зберігання небезпечних речовин.

       Суб'єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), до їх передачі на утилізацію та захоронення не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб'єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

        Суб'єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію.

        Платники екологічного податку складають окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком), з урахуванням вимог п. 250.10 ст. 250 ПКУ податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 , подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

       Увага! Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але  з початку нового звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це контролюючі органи не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

 

Надміру витрачені кошти у відрядженні: коли оподатковувати

      Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що надміру витраченими у відрядженні коштами є кошти, отримані платником податку на відрядження чи під звіт, не повернені в установлений пп. 170.9.2 ПКУ строк.

      Оподаткуванню  підлягають суми, видані платнику податку:

  • на відрядження — у сумі, що перевищує суму витрат, розраховану згідно з пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ;
  • на виконання у відрядженні окремих цивільно-правових дій від імені й за рахунок особи, що їх видала, — у сумі, що перевищує суму фактичних витрат на виконання таких дій (пп. «б» пп. 170.9.1 ПКУ).

      Отже, надміру витраченими кошти стають:

  • коли їх не повернули в установлений строк, наприклад, не подано авансовий звіт у строки, установлені ПКУ;
  • якщо кошти перевищують суми дозволених пп. 170.9.1 ПКУ витрат на відрядження (чи суми фактичних витрат на виконання цивільно-правових дій).

           Надміру витраченими коштами також є суми, витрати яких у відрядженні не підтверджені відповідними розрахунковими документами. Тобто за відсутності розрахункових документів, що підтверджують понесені витрати, такі кошти підлягають поверненню, а якщо їх не повернули в установлений строк — вони набувають статусу надміру витрачених коштів.

           До категорії надміру витрачених коштів потраплять і підтверджені документально витрати у відрядженні, якщо немає жодного підтвердження зв’язку понесених витрат у відрядженні з господарською діяльністю підприємства (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).

Набрали чинності зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні щодо зберігання електроних Z-звітів

            Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що з 11 грудня 2019 року набрали  чинності зміни, внесені постановою Нацбанку України від 07.11.2019 № 131 (далі – Постанова № 131) до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), якими передбачено що установа/підприємство зобов'язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом:

- місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі,

- формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками ДПС,

- відповідальну за зберігання цих чеків особу. 

            Нагадуємо, що Постановою № 131 було внесено ще ряд змін до Положення № 148, які набрали чинності з 12 листопада 2019 року.

           Зокрема, щодо необхідності надання суб'єктами господарювання на запит банку (філії, відділення) підтвердних документів у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізособами.

Або використання працівником установи/підприємства для підписання електронного касового документа  кваліфікованого електронного підпису.

 

У разі зміни місцезнаходження звітність з ЄСВ подається за новим місцем обліку

 

           Відповідно до п. 4 частини першої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади,що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 із змінами і доповненнями (далі — Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, як що виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого ЄСВ за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду)подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання). Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

До уваги платників! З 01.01.2020 змінюються реквізити бюджетних рахунків!

      З 01 січня  2020 року у зв’язку з тим, що Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) з початку 2020 року рахунки для сплати податків і зборів будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (із змінами та доповненнями), змінюються реквізити бюджетних рахунків.

     Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01.01.2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».

 

******

Підприємці, які хочуть перейти на «єдиний податок» з 01 січня 2020 року – необхідно подати заяву не пізніше 16 грудня 2019 року

Головне управління ДПС у Харківській області  нагадує, що для того щоб перейти на спрощену систему оподаткування з загальної, фізичній особі – підприємцю необхідно впевнитися у відповідності всім вимогам тієї групи платника єдиного податку, яку хоче обрати. У разі задоволення всім умовам підприємцю необхідно не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), подати до податкової служби заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

      Як часто можна здійснювати перехід:

  • перехід на спрощену систему оподаткування можна здійснити раз протягом календарного року.

      За яких умов ФОП може здійснити перехід:

  • якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, ним дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

  • до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

      Заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року, тобто не пізніше 16 грудня поточного року.

 

******

Увага! З 01.01.2020 змінюються реквізити бюджетних рахунків

        З 1 січня 2020 року вводяться в дію нові рахунки для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального і спирту етилового, рахунки для зарахування єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування.

      Інформацію щодо реквізитів нових рахунків, які будуть введені в дію з 01.01.2020 року, можна отримати на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» та через сервіс “Електронний кабінет платника податків”.

З 1 грудня 2019 року за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних передбачено штраф

        З 1 грудня 2019 року вступають  в  дію штрафні санкції, передбачені пунктами 1202.1 - 1202.3 статті 1202 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних, а також другого примірника акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

       Звертаємо увагу, що пунктом 25 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України застосування штрафів за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних передбачалось вже з 01.10.2019 року. Однак, Законом України від 20.09.2019 року № 129-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг" внесено зміни, якими відтерміновано застосування зазначених штрафів. Зокрема  пункти 1202.1 -      1202.3  статті 120 Податкового кодексу не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов'язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

       При цьому, не змінився порядок запровадження штрафних санкцій передбачених п. 1281.2 статті 128 Податкового кодексу за відсутність реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ і п. 128 1.3 статті 128 1 Податкового кодексу за незабезпечення розпорядниками акцизного складу своєчасного подання до контролюючого органу електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального й обсягу обігу пального чи спирту етилового. Як і раніше норми пункту 1281.2 статті 1281 Податкового кодексу застосовуються з 1 жовтня 2019 року, а норми пункту 1281.3 статті 1281 ПКУ - з 1 січня 2020 року.  

За порушення нових норм застосування РРО законодавством передбачена відповідальність

        Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема до  ст. 17 Закону про РРО.

        Так, відповідно до внесених Законом № 128 змін у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовуються такі фінансові санкції:

- до 01 жовтня 2020 року, тобто у перехідний період,

- 10 % вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;

- 50 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.

- з 01 жовтня 2020 року, тобто після перехідного періоду – розмір штрафів буде наступним:

- 100 % вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення;

- 150 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.

Крім того, до платників застосовується такі фінансові санкції:

- п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

- п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.

     Норми набирають чинності 19.04.2020.

Отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати платежів можна як у паперовій так і в електронній формі

     Головне управління ДПС у Харківськіій області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554) затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733).

      Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган).

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

       Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, зокрема:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

     Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

    Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

     Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

     Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

    Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

 

Як оподатковуються доходи у вигляді спадщини, отримані фізичною особою - нерезидентом?

 

      ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (пп. 164.2.10 ст. 164 ПКУ). Статтею 174 ПКУ встановлено кілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем та їх резидентського статусу.

        За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (пп. «а» пп. 174.2.1 ст. 174 ПКУ).    Водночас пп. 174.2.3 ст. 174 Кодексу встановлено, що для будьякого об’єкта спадщини, що упадковується, зокрема, спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка податку 18 %.

        Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

 

Механізм повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені

 

          З 01.11.2019 р. набрали чинності положення наказу Мінфіну від 11.02.2019 р. № 60 щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

           Для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань платник оформлює заяву, в якій зазначається:

• податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб,які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

• найменування або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи);

• назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

• сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

• дата сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);

• напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

            Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Заява може бути подана платником до органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем (через Е-кабінет).

 

Податкова служба Харківщини нагадує громадянам про внесення актуальних даних до ДРФО

       Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до вимог ст. 70 Податкового кодексу України (пп.70.2 та 70.7) громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву форми 5-ДР для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.

Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення  рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

     У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДПС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.

     Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінював свої реєстраційні дані, особливо місце проживання (реєстрації) після того, як востаннє звертався до державної податкової інспекції щодо присвоєння відповідного реєстраційного номера облікової картки платника податків, варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

 

Заповнюємо Книгу обліку доходів і витрат для підприємців на загальній системі оподаткування

     Підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

     Книгу обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

    Книга обліку доходів і витрат повинна бути зареєстрована після дати державної реєстрації підприємця, до початку здійснення діяльності.

Підприємець заповнює Книгу за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів, здійснюючі записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Підприємець заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою не передбачена.

 Книга ведеться наступним чином:

- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

- у графі 3 вказується сума повернутих коштів за товари (роботи та послуги) або повернутої передплати;

- графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом (графа 2) та сумою повернутих коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

- у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, зокрема, платіжні доручення, прибуткові касові ордери, квитанції, фіскальні чеки, акти закупки, акти виконаних робіт, наданих послуг та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати;

- у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов’язані з його отриманням понесені у наступному, то за підсумком дня по факту отримання доходу/понесення витрат (на підставі первинних документів) відповідно заповнюється графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» та графа 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)».

У графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці, протягом якого отримано дохід, але, якщо дохід у звітному місяці не отримувався, то графа 7 «Сума витрат на оплату праці найманих осіб» Книги не заповнюється.

У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів, тощо, які повинні бути документально підтверджені у гр.5.

Також, у графі 8 відображається суми сплаченого за себе єдиного внеску, а також сплачені суми платежів за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.

У графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу (різниця між доходом за звітний період (графа 4) та понесеними витратами від провадження господарської діяльності (графи 6, 7, 8)).

Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.

Підприємці, які зареєстровані платниками ПДВ, у Книзі суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

У разі нереєстрації (неведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи- підприємця застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 121 Податкового кодексу (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при накладенні штрафу протягом року за те ж порушення – від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Зазначена норма передбачена п. 177.10 ст. 177; п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу та «Порядком ведення Книги фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування», затвердженим наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.

 

До уваги платників єдиного соціального внеску!

             ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників єдиного соціального внеску, що згідно до статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, надсилається вимога про її сплату. Відповідно до пунктів 3, 4 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

            Трапляються непоодинокі випадки, коли платники податків змінюють фактичне місце проживання без повідомлення фіскальних органів та внесення змін, в зв’язку з чим не отримують вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка відповідно до чинного законодавства вважається врученою та на підставі якої застосовується увесь комплекс заходів з погашення заборгованості.  

            З метою уникнення непорозумінь в частині вжиття заходів щодо примусового стягнення ЄСВ, звертаємо увагу платників податків на необхідність постійного моніторингу стану сплати ЄСВ та наявності (відсутності) заборгованості з вказаного платежу.  

            Одночасно повідомляємо, що отримати інформацію про стан заборгованості з ЄСВ можливо, безпосередньо звернувшись до відповідного органу ДПС або за допомогою електронного кабінету платника податків.

 

Про найманого працівника не забудьте повідомити податкову

         ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

           Повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.

           Відзначимо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку про за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

 

******

Увага роботодавцям: нагадування про строки сплати пдфо і військового збору

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує роботодавцям як податковим агентам про строки сплати податку на доходи фізичних осіб, який нараховується найманим працівникам, а саме:

- у день виплати. Це стосується доходу, який виплачуєте через банк або перераховуєте на картковий рахунок одержувачу;

- протягом трьох банківських днів після дня нарахування (надання, виплати) доходу, якщо це дохід у негрошовій формі або виплачуєте дохід готівкою;

- протягом 30 календарних днів, що йдуть за місяцем нарахування, якщо дохід нарахований підприємцем, але не виплачений одержувачу.

Військовий збір сплачують у ті самі строки, що й ПДФО.

Які зміни з РРО очікують платників єдиного податку

         Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що починаючи з 1 жовтня 2020 року застосування РРО стане обов’язковим, зокрема, для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп. Зазначене нововведення стосуватиметься тих суб’єктів господарювання, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

        Окрім того, з 1 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп.

Разом з тим, реєстратори розрахункових операцій не застосовуватимуть платники єдиного податку І групи, а також фізичні особи, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

Додамо, що з актуальною інформацією щодо новацій у сфері застосування РРО, відповідями на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правовими актами, посиланнями на програмний інтерфейс (АРІ), через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС, тощо можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України у банері «Новітні РРО» .

       Довідково: Новації щодо застосування РРО  запроваджені Законами України:

від 20.09.2019 № 128-IX Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»;

 від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Права платників податків закріплені Податковим кодексом України

          Податковим кодексом України (далі – ПКУ) закріплені права платників податків, згідно положень статті 17 платник має право:

- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

- обирати самостійно, якщо інше не встановлено ПКУ, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПКУ;

- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому ПКУ;

- оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ;

-  на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

- самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ;

- реалізовувати через електронний кабінет права та обов'язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв'язку;

- подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом) та інше.

Щоб не наражатись на фінансову відповідальність, своєчасно сплатіть ЄСВ

        У Головному управлінні ДПС Харківській області нагадують, що своєчасна сплата єдиного внеску упереджує виникнення заборгованості, нарахування штрафних санкцій та адміністративної відповідальності посадових осіб. Натомість, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника будуть застосовані фінансові санкції, передбачені законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, нестимуть адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

         Так, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на порушника накладається штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. На суму недоїмки з єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

        Також за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, передбачена адміністративна відповідальність. Зокрема, якщо сума не перевищує 300 НМДГ (5100 грн), передбачено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі НМДГ). За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ. Якщо сума несплати або несвоєчасної сплати перевищить 300 НМДГ застосовується штраф від 80 до 120 НМДГ, за повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ.

        Нагадаємо, що страхувальники-роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць, гірничі підприємства – не пізніше 28 числа наступного місяця. Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе суму єдиного внеску не менше мінімального страхового внеску на місяць не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

З’явився об’єкт оподаткування, повідомлення про нього можна подати через Електронний кабінет

        Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

       Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.

       Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.

       Нагадуємо, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.

Право на податкову соціальну пільгу визначено ПКУ

         Будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

         Норми визначені п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

         ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень  (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

        У 2019 році ПСП дорівнює 960,50 грн при граничному доході 2 690,00 гривень.

До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!

           Згідно Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) 19.10.2019 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 200.

           Законом № 128 внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року  № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями   (далі – Закон про РРО).

            Зокрема розділ ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО доповнено  п. 10, відповідно до якого: суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО.

Поворотна фінансова допомога: особливості оподаткування у фізичної особи

       Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст.ст. 1046 - 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

     Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору позики, протягом його строку дії, тобто часу, упродовж якого боржник повинен виконати обов’язок щодо повернення отриманої допомоги, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

       Разом з цим, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

     Якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 або п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у разі спливу строку позовної давності.

Отримання ФОП «загальником» поворотної фінансової допомоги: які податкові наслідки

       Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

      Норми визначені пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців (далі - ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

        Враховуючи те, що отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання.

        При цьому слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

 

Яка відповідальність передбачена за втрату або зіпсування Книги обліку доходів і витрат

 

       Згідно з Податковим кодексом України, підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, під час впровадження своєї діяльності зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати відповідні підтверджуючі документи.

       Статтею 44.5 Податкового кодексу України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку. Підприємець зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

       Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, або їх втрата чи зіпсування, а також не ведення або ведення не належним чином, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

До уваги підприємців минулих років

         На сьогоднішній день є багато нарікань і скарг від платників податків щодо причин виникнення заборгованості з єдиного внеску. Тому, надаємо роз’яснення щодо нарахування та сплати ЄСВ суб’єктами підприємницької діяльності, в тому числі, які не здійснюють підприємницьку діяльність та знаходяться в стадії припинення.

         Звертаємо увагу фізичних осіб, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від фізичної особи-підприємця реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

        Відповідне повідомлення, цього ж дня, передається контролюючим органам. На цій підставі податкові органи здійснюють зняття з обліку фізичних осіб-підприємців.       Важливо знати, що навіть після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує перебувати на обліку у стані припинення.При цьому підприємець має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

        Проте, більшість підприємців минулих років не звернулись до державного реєстратора та не внесли запис про припинення підприємницької діяльності, відповідно залишились на податковому обліку як платники загальної системи оподаткування.

       Тому, з 01 січня 2017 року, після змін до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ФОП, які перебували на загальній системі оподаткування та не отримували дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані були самостійно визначити базу нарахування та нарахувати єдиний внесок.

        Тобто, такі підприємці обов’язково мали сплачувати ЄСВ у розмірі не менше розміру мінімального страхового внеску, незалежно від того чи здійснювали  підприємницьку діяльністю чи ні, отримували дохід чи ні.

        Перевірку можна здійснити за допомогою електронного сервісу ДПС України «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на офіційному вебсайті за посиланням https://tax.gov.ua.

 

 

*****

Новації у сфері застосування РРО

        Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» 129-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:

- з 19 квітня 2020 року замість традиційних РРО можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет).

- з 01 жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб - платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.

- З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для  фізичних осіб- платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

До уваги новий законопроект щодо застосування РРО

         Законопроект  "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг" № 2453 від 15.11.2019, зокрема, конкретизує застосування РРО при здійсненні безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток.

        Так, зазначений законопроект передбачає, що суб’єкти господарювання мають право застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій при здійсненні безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, здійснених, в тому числі, з використанням мережі Інтернет. В разі добровільного застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні таких операцій, фінансові санкції, передбачені цим Законом, не застосовуються.

          Тобто виключається обов’язок використання РРО суб'єктами господарювання, які отримують платежі за надані товари (послуги) в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). При цьому вказані суб’єкти господарювання матимуть право застосовувати РРО за бажанням.

         Крім того, передбачається зменшення розміру фінансових санкцій за порушення порядку застосування РРО до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).

Запрошуємо громадян перевірити власні реєстраційні дані

          Відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України (п.п.70.2 та 70.7) громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву форми 5-ДР для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.

          Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

           У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДПС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.

          Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінював свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації) після того, як востаннє звертався до державної податкової інспекції щодо присвоєння відповідного реєстраційного номера облікової картки платника податків, варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

 Податкова знижка за договорами страхування: що треба знати

        ГУ ДПС у  Харківській області повідомляє, що платники податку на доходи фізичних осіб можуть скористатися правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2018 року на суму фактично здійснених ним витрат у вигляді суми коштів, сплачених при страхуванні.

        Так, відповідно до пп. 166.3.5 ПКУ сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

– при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ;

– при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50% суми, визначеної в абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.

        Для отримання податкової знижки за 2018 рік громадяни мають подати декларацію про майновий стан і доходи, розрахункові та платіжні документи, які підтверджують здійснені платником податків витрати. Декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник , або в електронному вигляді до 31 грудня 2019 року.

Платникам ПДВ про дату складання податкової накладної

           Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

            Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

           покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

           покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

            Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

            Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПКУ).

Реквізити рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ є у Електронному кабінеті

           Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що згідно з положеннями Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, зокрема шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, а також дані системи електронного адміністрування ПДВ.

            Відтак інформацію щодо реквізитів рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету вкладка «Дані про банківські реквізити» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

            Додамо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний вебпортал ДПС України за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua.

Новації у порядку ведення касових операцій

         Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що Національний банк України постановою від 07.11.2019 № 131 затвердив зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).

         Зазначеними змінами передбачено наступне.

         Фізична особа для підписання електронного касового документа має право використовувати кваліфікований електронний підпис / удосконалений електронний підпис / простий електронний підпис.

         Суб'єкт господарювання має право використовувати кваліфіковану електронну печатку банку / удосконалену електронну печатку як додатковий реквізит електронного касового документа.

         Суб'єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізособами зобов'язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

         Постанова набрала чинності 12 листопада 2019 року, крім частини, якою визначено, що підприємства відповідно до вимог Положення зобов'язані визначати та затверджувати внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу. Зазначена норма набирає чинності з 11 грудня 2019 року.

Термін для розгляду скарги про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

        Відповідно до п. 15 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за результатами розгляду скарги комісія приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в електронній формі засобами електронного зв’язку.

        Підпунктом 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

        Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п. п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).

Щодо подання заяви на спрощену систему оподаткування новоствореним приватним підприємцем

         Після здійснення реєстрації фізичною особою – підприємцем така особа подала заяву про застосування 1 або 2 групи спрощеної системи оподаткування до завершення місяця, в якому проведено державну реєстрацію, то такий підприємець вважається платником єдиного податку з першого числа місяця наступного за місяцем держреєстрації.

         Підприємці, які протягом 10 днів після держреєстрації подали заяву про застосування спрощеної системи оподаткування 3 групи, вважаються платниками єдиного податку з моменту держреєстрації як фізичної особи – підприємця.

         Заяву на застосування спрощеної системи оподаткування можна подати державному реєстратору одночасно із заявою про реєстрацію підприємницької діяльності.

За порушення порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах та неповідомлення про об'єкти оподаткування і об’єкти пов'язані з оподаткуванням передбачена відповідальність

         Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що Податковим  кодексом України (далі – ПКУ) встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем знаходження юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

          Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню (п.п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

          Пунктом 117.1 ст.117 ПКУ встановлено, що за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах:неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, накладається штраф на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 грн..

          У разі не усуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 грн.

*****

Нові закони про РРО не змінюють правила спрощеної системи оподаткування

         Зміни до законодавства щодо застосування РРО не погіршують правил використання спрощеної системи оподаткування. Більше того, цими законами по другій групі фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку  збільшується  ліміт з 1,5 до 2,5 мільйонів».

          Це означає, що  частина підприємців, які зараз працюють на ІІІ групі, перейдуть до ІІ, відтак – платитимуть менше.  Нагадаємо, платники єдиного податку ІІ групи сплачують до 20% мінімальної зарплати (зараз це 834,60 грн), а платники єдиного податку ІІІ групи – 3% від обороту "плюс" ПДВ, або 5% від обороту.

          Крім того, реєстратори розрахункових операцій не потрібно використовувати спрощенцям І групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

«Третя група – це, як правило, послуги – юридичні чи ІТ. Вони фактично будуть обліковуватися так, як і сьогодні. Тому, ці закони насамперед не направлені на додатковий тягар, на зміну правил щодо обліку товарів».

            Облік товарів є обов’язковим тільки для виключних видів діяльності. Це стосується торгівлі підакцизними товарами, складною побутовою технікою, лікарськими засобами.  Для інших фізичних осіб-підприємців облік товарів буде не обов’язковим.

Втрачене реєстраційне посвідчення на РРО: чи передбачена відповідальність?

        Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

         Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, не допускається.
         Законом № 265 та нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.
         Разом з тим, відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
         Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації.
         Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

         Отже, нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.
         При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.

У разі внесення змін до облікових даних юридичних осіб необхідно повідомляти про них контролюючі органи за неосновним місцем роботи

        Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

            Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

              У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП - з позначкою «Перереєстрація, зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588).

Як зареєструвати книгу обліку ФОП – платнику єдиного податку

           Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 затверджені Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – Порядки).

            Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку, зокрема, в паперовому вигляді (п. 2 Порядків).

            Відповідно до п. 3 Порядків у разі обрання платником податку ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в паперовому вигляді:

1) платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;

2) книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі, зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

             З урахуванням типової інформаційної картки адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку», затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 19.04.2019 №320 «Про затвердження типових інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг», строк надання адміністративної послуги становить 1 робочий день.

Чи потрібно суб’єкту господарювання, який використовує для власних потреб (зберігання та заправки власних транспортних засобів) транспортний засіб – паливозаправник отримувати ліцензію на зберігання пального.

          ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/397248.html повідомила, що видача ліцензій на право зберігання пального на транспортний засіб – паливозаправник не передбачена, так як транспортний засіб не є місцем зберігання пального у розумінні Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

           У разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані, зокрема, ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні,          Товариству необхідно отримати ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання, крім випадків, передбачених Законом № 481, коли така ліцензія не отримується.

ДПС роз’яснює:

Місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст. 1 Закону № 481).

Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону № 481).

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії (ст. 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (ст. 15 Закону № 481).

Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на:

- право виробництва пального;

- право оптової або роздрібної торгівлі пальним;

- право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності

без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

(ст. 15 Закону № 481)

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Можна зберігати пальне

без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях, на які отримані відповідні ліцензії:

 - виробництва пального;

- роздрібної торгівлі пальним;

- оптової торгівлі пальним.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі, зокрема пальним, та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Законом № 481 не встановлено окремих застережень щодо місткості, розміщення, характеристик обладнання та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Враховуючи вищевикладене, транспортний засіб не є місцем зберігання пального в розумінні Закону № 481, тому видача ліцензій на право зберігання пального на транспортний засіб – паливозаправник не передбачено. При цьому ліцензію на право зберігання пального слід отримувати на місце, на якому розташований паливозаправник, як ємність, яка використовується для зберігання пального.

 

Розрахунок найманих працівників у ФОП –платника єдиного податку : на що звернути увагу

          ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають:

- у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами,

- у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку,

- працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

          Одним із критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування для підприємців - платників єдиного податку 2-ї групи є не перевищення кількості осіб, які одночасно перебувають з ним у трудових відносинах 10 осіб.

          Тобто, з метою перевірки права перебування на спрощеній системі оподаткування,  при розрахунку загальної кількості найманих осіб у підприємця, не враховуються вищезазначені працівники.

           Зазначена норма передбачена п.п. 291.4.1 ст. 291 Податкового кодексу України.

 

Власник транспортного засобу протягом року змінився: хто сплачує транспортний податок?

           Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

           Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального (п.267.1, 267.2 ст.267 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

           Якщо  протягом звітного року відбувся перехід права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого, податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

             Податкові органи надсилають податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПКУ)

             За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

              У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Які господарські операції є контрольованими

        Критерії визначення господарських операцій контрольованими встановлені п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

         Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються:

з пов’язаною особою – нерезидентом;

через комісіонерів - нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу та/або придбання товарів та/або послуг;
з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України,  або які є резидентами цих держав;

з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковим резидентом держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України;
між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки).

         Господарськи операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

         Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

ФОП прийняв на роботу інваліда: яку ставку ЄСВ застосовувати

         Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що  Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни  до частини 13 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

         Відповідно до внесених змін, з 01 січня 2019 року ФОП до заробітної плати найманих працівників, що є особами з інвалідністю, мають право  застосовувати ставку єдиного соціального внеску у розмірі 8,41% .

         Нагадуємо, що до набуття чинності вказаними змінами до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ставка єдиного внеску 8,41% до заробітної плати осіб з інвалідністю поширювалась лише на роботодавців - юридичних осіб, фізичні особи - підприємці сплачували ЄСВ за  найманих працівників – інвалідів за загальною ставкою 22%.

Що є об’єктом житлової нерухомості?

         Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що згідно з нормами Податкового Кодексу, об’єктами житлової нерухомості є будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
       Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
        Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
         Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оподаткування податком на додану вартість засобів індивідуального захисту, на які не закінчився термін використання

          На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі – ЗІЗ), а також мийні та знешкоджувальні засоби.

            Операції з  надання працівникам ЗІЗ, необхідних для виконання ними професійних обов’язків, в межах переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003№994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці», та передбачених у нормативно-правових актах з охорони праці за нормами безоплатної видачі працівникам ЗІЗ, не є операціями з постачання товарів, тому такі операції не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

            Придбані ЗІЗ є власністю роботодавця, вони обліковуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню працівниками, зокрема у разі звільнення з підприємства.

              У разі, якщо працівник платника податку звільняється, але термін використання ЗІЗ не настав і його вартість утримується із заробітної плати працівникау зв’язку з тим, що такий одяг не повертається платнику податку, то такий платник податку повинен нарахувати податкове зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 188 Податкового кодексу України.

З 01 січня 2020 платники подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою

         Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

         Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

- рядок 8 декларації «Категорія платника» доповненоновим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

- розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

- у розділі ІІ декларації «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру» та  «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (намісцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

         Звертаємо увагу що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб  з доходів, отриманих від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового та Бюджетного кодексів України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), тому в новій формі декларації передбачені зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.

          Податкові зобов’язання по військовому збору з доходів,  отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Податкового Кодексу визначаються в податковій декларації. Сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.


******

Наближається граничний термін подання звітів за ІІІ квартал 2019 року

         Нагадуємо, що 11 листопада є граничним терміном для подання наступних звітів з податків та зборів за ІІІ квартал 2019 року:

- податкової декларації з ПДВ платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали  2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності за три квартали 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за три квартали 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за три квартали 2019 року

- податкової декларації екологічного податку

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів

- податкової декларації туристичного збору

- податкової декларації рентної плати з розрахунком:

рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

рентної плати за спеціальне використання води;

рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи

         Крім цього 11 листопада 2019 року є кінцевим терміном для подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою – підприємцем при переході на сплату інших податків та зборів, або вперше зареєстрованим протягом поточного року.

 

УВАГА! Нову форму податкової декларації з туристичного збору подають вже за ІІІ квартал 2019 року

           Головне управління ДПС у Харківській області  повідомляє, що при декларуванні туристичного збору за 3 квартал 2019 року, платникам необхідно врахувати зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору.

          Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору»,  затверджено нову форму податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).

Згідно з пп. 268.7.3 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

          Підпунктом 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

          З метою належного забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору Декларацію за новою формою необхідно подавати вже за ІІІ квартал 2019 року.

Нагадаємо: граничний строк подання декларації за ІІІ квартал 2019 р.  11 листопада .

Платникам єдиного податку 1 групи РРО не потрібні. Для решти представників мікробізнесу будуть безкоштовні програмні РРО від ДПС

        Державна податкова служба продовжує роз’яснювати зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (закон № 128-IX від 20.09.2019) та зміни до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг (закон № 129-IX від 20.09.2019).

        Закон № 128-IX відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому в п.п. 11 п. 2 Закону № 128-IX прямо записано, що «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її обслуговування.

       Також звертаємо увагу платників, що дія згадуваних законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень.         Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

Що потрібно знати ФОП, аби правильно приймати працівників на роботу

           Чинне законодавство передбачає можливість здійснення фізичною особою-підприємцем своєї господарської діяльності самостійно та/або за допомогою праці найманих працівників.

          Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців, чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець.

          Відповідно до ст. 21 Кодексу закону про працю України (далі – КЗпП)  фізичні особи-підприємці мають право укладати трудові договори з найманими працівниками. Це означає, що фізична особа - підприємець має вести кадрову документацію. Також, починаючи з 2015 року КЗпП не зобов'язує реєструвати трудовий договір в службі зайнятості.

         Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття прицівника на роботу. Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

        Відповідно, фізична особа – підприємець до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинен обов’язково подати повідомлення до ДПС за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу"):

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

 

         Як оплачувати працю найманого працівника та які відрахування до бюджету слід здійснювати?

 

       Мінімальна заробітна плата на сьогодні складає 4173 грн. на місяць. З неї підприємець повинен щомісячно утримувати та перераховувати до бюджету 18% податку на доходи фізичних осіб (4173 Х 18% = 751,14 грн.) та 1,5% військового збору (4173 Х 1,5% = 62,60 грн.) , а також сплатити 22% єдиного соціального внеску (4173 Х 22% = 918,06 грн.).

       У разі сплати ЄСВ у мінімально встановленому розмірі працівнику буде нараховуватися страховий стаж для призначення пенсії.

       До виплати працівнику належить 3359,26 грн. (4173 – 751,14 – 62,60 = 3359,26 грн.).

       Особливу увагу в трудовому законодавстві приділено легалізації трудових відносин. У новій редакції ст. 265 КЗпП викладено «Відповідальність за порушення законодавства про працю».     Важливо зауважити, що штрафи є фінансовими санкціями й не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи накладаються Держпраці в порядку, визначеному Кабміном. Виконання постанови Держпраці покладається на Державну виконавчу службу. При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення порушень трудового законодавства.

        Зокрема, штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати податків та ЄСВ становлять по 30 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2019 р. розмір штрафу: 125 190 грн. Штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин – 100 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. У 2019 р. розмір штрафу: 417 300 грн.

 

Платникам про новий механізм повернення помилково сплачених сум грошових зобов'язань та пені

          У Головному управлінні ДПС у Харківській області інформують, що з 1 листопада 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені.

        Для максимальної зручності обробки заяв платників в процесі повернення коштів та унеможливлення виникнення помилок рекомендуємо платникам податків подавати заяви в електронній формі через «Електронний кабінет платника податків».

Заява повинна містити:

- податковий номер або серія  (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- найменування або прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи);

-  назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

-  суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

-  дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);

- напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

1. на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2. на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

3. у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

         Також додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Підтвердні документи разом із заявою потрібно сформувати в один файл з дотриманням усіх вимог до його формату та розміру, зберегти, підписати та надіслати, як це передбачено «Електронним кабінетом платника податків».

Чи подавати форму № 1ДФ у разі повернення ФОП суми попередньої оплати при розірванні договору?

        У разі повернення фізичною особою — підприємцем суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за формою № 1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

       Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

       Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб — підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

 

СГ, що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ, може виправити лише до дати зняття з обліку

 

      Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №435).       Згідно з п.9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
     Отже, страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

Щодо подання звіту про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг

         Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

          Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).
        Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).

      Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
         Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).

 

11 листопада останній день подання звіту про суми податкових пільг за 9 місяців 2019 року

         Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що останній день подання звіту про суми податкових пільг за 9 місяців 2019 року – 11 листопада 2019 року.

         Пунктом 3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого            Постановою КМУ від 27.12.2010 №1233, передбачено подання звіту  суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

          При звітуванні за 9 місяців 2019 року необхідно використовувати нові довідники пільг станом на 01.10.2019 року, які розміщено на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html   

 

Завершено перехід на міжнародний стандарт IBAN

         Інформуємо, що за повідомленням Національного банку України (далі – НБУ) (https://bank.gov.ua/news/all/zaversheno-perehid-na-mijnarodniy-standart-iban) усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN для зручної ідентифікації банківських рахунків і здійснення розрахунків між ними.

         Номери рахунків клієнтів банків в Україні міститимуть 29 символів та відповідатимуть вимогам стандарту IBAN, який використовується у Європі. Завдяки скороченню кількості реквізитів використання цього міжнародного стандарту робить комфортнішим оформлення розрахункових документів.

          Перехід на стандарт IBAN розпочався 05 серпня 2019 року і тривав до      31 жовтня 2019 року. Під час переходу на стандарт IBAN банки надавали інформацію про нові та змінені за стандартом IBAN рахунки клієнтів – платників податків відповідним контролюючим органам.

        Статистика НБУ підтверджує, що дедалі більше клієнтів проводять розрахунки за стандартом IBAN. Станом на 31 жовтня 2019 року 103 учасники Системи електронних платежів здійснили 66 % від загальної кількості платежів саме з використанням IBAN.

Водночас клієнти ще мають час, щоб призвичаїтися до нового стандарту. Включно до 12 січня 2020 року можна використовувати ті платіжні реквізити, які застосовувалися до запровадження цього міжнародного стандарту. У цей період банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнені або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок», або рахунок за стандартом IBAN.

         Остаточний перехід усіх розрахунків клієнтів на стандарт IBAN відбудеться з 13 січня 2020 року – з цієї дати клієнти зможуть проводити розрахунки виключно з використанням IBAN.

Довідково:

        IBAN (International Bank Account Number) – міжнародний номер банківського рахунка. Кожна держава самостійно встановлює структуру номера рахунка IBAN згідно з вимогами стандарту ISO 13616. Для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунка.

          У результаті запровадження IBAN за першими двома літерами одразу можна розпізнати країну учасника розрахунку (UA – Україна), а за допомогою контрольного розряду – забезпечити уніфіковану перевірку рахунка клієнта на його коректність.

Впровадження єдиного рахунку створить максимально комфортні для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами

         Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що з 1 січня 2021 року в Україні має запрацювати єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ.

        Впроваджується єдиний рахунок Законом України від 04.10.2019 № 190-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

        Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у Казначействі для ДПС, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податковий орган.

        Так, зокрема, за допомогою єдиного рахунку можна буде сплатити податок на прибуток, ПДФО, ЄСВ, єдиний податок, рентну плату, а також податковий борг за цими податками.

       Разом з тим, єдиний рахунок не може використовуватися для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, оскільки для їх сплати існують спеціальні системи електронного адміністрування.

       Не може використовуватися єдиний рахунок також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

       Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.

      Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

      Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

     У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

     Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами.

ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилатиме їх до Казначейства.

      Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок з дотриманням такої черговості сплати:

у першу чергу - недоїмка з єдиного внеску;

у другу чергу - податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення;

у третю чергу - грошові зобов'язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень;

у четверту чергу - визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов'язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску;

у п'яту чергу - грошові зобов'язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов'язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у шосту чергу - грошові зобов'язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов'язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у сьому чергу - інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

        При цьому, обов'язок платника податку щодо сплати податків та зборів до бюджету вважатиметься виконаним з моменту внесення коштів платником податку на єдиний рахунок.

Разом з податковою декларацією з податку на прибуток не забудьте подати і фінансову звітність

          Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що згідно з п. 46.2 ст.42 Податкового кодексу України платники податку на прибуток подають разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

         Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація) та її невід'ємною частиною.

         Отже, останній день подання Декларації за три квартали цього року та фінансової звітності за цей період - 11 листопада 2019 року.

         Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».

         Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією. 


Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаємо вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваємося, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

 Зачепилівська районна державна адміністрація


Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди