64400, Харківська обл.,
сел. Зачепилівка, вул. Центральна, 49
тел. 5-15-31; тел/факс 5-16-51; email: zachepylivska@rda.kh.gov.ua
Анонс подій

Я маю право!

Захисники мають право на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Також безкоштовним проїздом міжміським залізничним, водним, повітряним або автомобільним транспортом в обидва напрямки можуть скористатися учасники бойових дій 1 раз  на 2 роки або1 раз на рік з 50% знижкою та особи з інвалідністю внаслідок війни: І і ІІ групи-1 раз на рік; ІІІ-ої групи-1 раз на 2 роки або 1 раз на рік із 50% знижкою.


Захисники мають право на правову допомогу за рахунок держави. Учасникам бойових дій надається безоплатна правова допомога, в тому числі захист, представництво в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, складання документів процесуального характеру, юридичні консультації та роз’яснення з правових питань.


Захисники мають право на безоплатне медичне забезпечення. Учасники бойових дій мають право на безоплатне отримання лікарських засобів, першочергове безоплатне зубопротезування, безоплатне щорічне санаторно-курортне лікування. Учасникам бойових дій надається допомога у військових госпіталях та інших лікувально-профілактичних закладах, члени сім’і військовослужбовця, який прослужив в ЗСУ більше 20 років, мають право також обслуговуватись у військових госпіталях.


Захисники мають право на безоплатне отримання земельної ділянки. Учасники бойових дій мають право на першочергове відведення земельних ділянок для: особистого селянського господарства — до 2 га; ведення садівництва — до 0,12 га; будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селах — до 0,25 га та селищах — до 0,15 га, в містах до — 0,1 га; індивідуального дачного будівництва — до 0,1 га; будівництва гаражів — до 0,01 га. Слід пам’ятати те, що скористатися правом на відведення земельної ділянки можна тільки один раз за кожним видом діяльності.


Захисники мають право назнижку на оплату послуг ЖКГ, яка надається для оплати послуг користування житлом, комунальних послуг та вартості палива. Для осіб з інвалідністю внаслідок війни розмір знижки становить 100%, для учасників бойових дій та прирівняних до них  – 75%, для учасників війни — 50 %.


 

 

******

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: що потрібно знати про договір довічного утримання (догляду)?

Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби,  змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність?

Що таке договір довічного утримання?

Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна.

Хто є сторонами у даному договорі?

Сторонами договору є відчужувач  та набувач. Відчужувачем може бути  фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути  фізична (кілька фізичних осіб)  або юридична особа.

Яка форма укладення договору довічного утримання?

Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним

У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)?

Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:.

·         вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;

·         медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;

·         матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо.

У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим.

Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності?

Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання.

Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання.

У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився.

Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Яким чином вносяться зміни до договору?

Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Коли припиняється дія договору?

Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.

Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду:

·         на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;

·         на вимогу набувача.

Однак, варто пам’ятати:

·         невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі;

 

·         набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом?

Документ

Суть

Право власності на майно після підписання

Внесення змін

Розірвання договору

Умова про надання підтримки

Договір довічного утримання

Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

1.       Право власності на майно переходить набувачу.

2.       Але набувач до смерті відчужувача  не має право  продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу таке майно.

 

В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна.

Договір може бути розірваний за рішенням суду

Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням

Договір дарування

Дарувальник передає або зобов’язується передати  в майбутньому обдарованому  безоплатно майно (дарунок) у власність

 

Право власності на майно переходить обдарованому, який має право:

 

·  вимагати передачі йому майна;

·  проживати у подарованому будинку;

·   вимагати від дарувальника висилитися із житла;

·  заборонити дарувальнику користуватися майном

 

Внесення змін до договору законодавством не передбачено

Договір дарування може бути розірваний дарувальником:

 

·  щодо нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності  дарувальника, його родичів;

 

·  якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвати договір;

 

 

·  якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

 

·  якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена

 

За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони

 Заповіт

Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті

 

 

Право власності   на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця.

 

Зміни можуть вноситися в будь-який час

В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній

За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

*******

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: Про порядок стягнення  аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон

Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав  таких конвенцій:

 

- Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)  

 

- Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу  /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) 

- Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

 

Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?  

Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи:

             звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду);

             звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).

Усі  звернення  про  стягнення  аліментів  на  дитину  в  Україні  надсилаються для передачі за  кордон через Міністерство юстиції України.



[1] Договірна держава, Сторона – це держава, яка підписала і згодом ратифікувала, прийняла або затвердила Конвенцію, а також держава, яка приєдналася до Конвенції після набрання нею чинності, якщо Україною не висловлено заперечення проти застосування Конвенції з цією державою у відповідних випадках.

Які документи потрібно подавати ?

 

У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання  рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави

                У клопотанні має бути зазначено наступне:

             повне  ім'я  відповідача  (боржника),   дата народження, громадянство а також, наскільки це відомо позивачу         (стягувачу),  його поточна адреса або  адреси протягом останніх 5 років, рід занять і місце роботи;

             наявні   відомості  про  фінансовий  та  сімейний стан  боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;

             будь-яка  інша  інформація,  що  може       сприяти встановленнюмісцезнаходження  боржника  чи  виконанню   клопотання. 

До клопотання  додаються  належним чином оформлені судом,  що  виніс рішення, такі документи:

             засвідчена судом копія судового рішення;

             довідка суду про те, що рішення набрало законної сили;

             довідка державного виконавця про часткове виконання або невиконання рішення на території України;

             довідка суду  про  те,  що  відповідач  був  належним  чином повідомлений  про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують,  якщо  відповідач  не  брав  участі  в судовому засіданні;

             завіренийпереклад клопотання та його додатків на іноземну мову.

Також відповідно до Гаазької конвенції 2007 року слід додати

             завірену судом копію  протоколу судового засідання,

             фотокартку стягувача.

У  разі,  коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача,  який  проживає  за  кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року  порушується питання  про  зміну  розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи,  необхідні для розгляду справи по суті.

Форма заяви:       https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06  

 

                  У заяві необхідно зазначити (або до неї додати) наступну інформацію:  

             повне   ім'я   відповідача  (боржника),  дату  народження,  громадянство  та,  наскільки  це  відомо  позивачу,   його   місця проживання  протягом  останніх  5  років, рід занять і місце роботи;

             відомості  про фінансовий та сімейний стан відповідача, у т.ч. інформацію про належне йому майно;

             відомості про  фінансовий та сімейний стан позивача (заявника), у т.ч. довідку про доходи;

             дублікат або нотаріально засвідчену копію   документа,   що  підтверджує  ступінь родинних зв'язків      між відповідачем та дитиною, на       користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо), або - коли заява стосується вирішення  питання  про  зміну  розміру аліментів -  засвідчену судом копію  судового  рішення  чи  іншого документа, яким установлено розмір аліментів

             фотокартку позивача;

             будь-яку іншу інформацію,  що  може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача  (боржника)  чи виконанню клопотання;

             нотаріально  засвідчене доручення,  яке уповноважує орган, що приймає,  відповідної  Договірної  Сторони  діяти  від   імені позивача,  або  інформацію  про будь-яку іншу особу,  уповноважену діяти від імені позивача;

             завірений переклад заяви та її додатків на іноземну мову.

Якою мовою подаються  документи?

Документи, що направляються з України і складені українською мовою, мають бути перекладені на офіційну мову запитуваної Договірної держави або іншу мову, яку запитувана Договірна держава визначила як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.

На підставі конвенцій нотаріально завірений переклад не вимагається, достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.

Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.

Відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року, якщо переклад документів  на офіційну мову  запитуваної Договірної держави неможливо зробити  в Україні, вони можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі. Такий переклад здійснюється лише у разі узгодження із заявником (стягувачем) порядку і умов оплати ним витрат за такий переклад.

Як це працює?

Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.

Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти  календарних днів після отримання заяви:

             перевіряє наявність у ній інформації і документів;

             може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;

             заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави;

             у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року;

             на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;

             на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.

Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи  клопотання – після отримання інформації від іноземних органів.

 

Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі.

 

Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору?

У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон,  обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:   

             укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким  залишається дитина, або

             укласти договір про припинення права  на аліменти  для дитини  у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

 

Якщо аліментні  зобов'язання  не  були  виконані  особою,  що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

 

Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду.

Як врегулювати це питання до виїзду за кордон?

 З  метою  запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа,  що  виїжджає  для постійного  проживання  за  кордоном,  разом  із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон  або  оформлення

відповідної   сторінки  у  паспорті  подає  до відділу Державної міграційної служби за  місцем  постійного проживання  у  разі  наявності  дитини, що залишається  в  Україні,  договір  про  виплату   аліментів   або нотаріально   засвідчену  заяву  про  відсутність  у  одержувача аліментів вимог щодо стягнення  аліментних  платежів,  або  копію рішення суду про виплату аліментів.

 

До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати  до відповідного  органу  внутрішніх  справ  за  місцем  постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань:

             нотаріально  засвідчену  заяву  про  відсутність  у одержувачів  аліментів  вимог  щодо  стягнення аліментних платежів; 

             нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду).

 

У разі  невиконання  аліментних  зобов'язань  на  момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.


 

*****

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»:

З метою реалізації кампанії «Я маю право на виконання рішення суду» представляємо тематичний відеоролик  «Путівник виконавчого провадження» за посиланням:

https://minjust.gov.ua/watch/putivnik-vikonavchogo-provadjennya-555

 

 

*****

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»:

про порядок усиновлення

 

 

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством усиновлення  - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України). 

 

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: 

·         діти-сироти;

·         діти, позбавлені батьківського піклування;

·         діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

 

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

·         дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

·         особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;

·         подружжя;

·         особи, які проживають однією сім'єю;

·         якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

 

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

 

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того,  переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

 

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.  Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам

потрібно подати:

·         заяву про взяття на облік як  кандидатів в усиновлювачі; 

·         копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;

·         довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;

·         копію свідоцтва про шлюб  (якщо заявники перебувають у шлюбі);

·         висновок про стан здоров'я кожного заявника; 

·         засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);

·         довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

·         копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

 

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства,  проводить бесіду із заявниками,  складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

 

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. 

За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

 

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.  Також до заяви додаються:

·         копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

·         медичний висновок про стан здоров’я заявника;

·         довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

·         документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

·         інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються  заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

 

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення? 

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

 

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються  умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

******

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ        «Я МАЮ ПРАВО!»: хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю?  

 

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

 

Хто такі присяжні?

Присяжний – це  особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

 

Хто може бути присяжним?

Присяжними можуть бути:

·         громадяни України;

·         віком від 30 до 65 років;

·         які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду;

·         володіють державною мовою.

 

Хто не може бути присяжним?

Присяжними не можуть бути:

·         особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

·         особи, які мають незняту чи непогашену судимість;

·         особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

·         народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

 

Крім того, голова суду  увільняє від виконання обов’язків присяжного:

·         особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;

·         керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

·         особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

·         іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

 

До розгляду яких справ залучаються присяжні?

У цивільних справах розглядають справи про:

·         обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;   

·         визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;

·         усиновлення;

·         надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

·         примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

 

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

 

Які обов’язки присяжних?

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

·         справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

·         дотримуватися правил суддівської етики,

·         виявляти повагу до учасників процесу;

·         не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

·         виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

 

Які гарантії мають присяжні?

Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді:

·         зарахування часу виконання присяжними обов'язків у суді до трудового стажу*;

·         збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;

·         заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди;

·         виплата винагороди за час проведений в суді;

·         відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;

·         застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.

*Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді.

 

Які особливості оплати праці присяжних?

Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу до якого належить:

·         ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;

·         участь присяжного в судовому засіданні;

·         перебування присяжного в нарадчій кімнаті;

·         час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного.

 

 

 

Як стати присяжним?

·         Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.

Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

·         У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.

·         Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у  конкретній справі.

·         Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.

·         Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.

·         Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення  розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

 

 

Більше про інститут присяжних можна дізнатись на  сайті  проєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua та за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України 0 800 501 492

 

*******

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?

 

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.

Хто має право на звернення для отримання статусу?

       військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

       працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;

       особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

       особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;

       особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Куди потрібно звернутися?

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».

 

 

 

Які  ще документи необхідно надати?

 

Для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до                                                забезпечення проведення АТО:

 

·         довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

·         документи про залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення

або направлення (прибуття) у відрядження для участі в АТО в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових)  розслідувань за фактами отримання поранень),

·         документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів:

 

·         довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

·         документи про безпосередню участь особи в АТО в районах її проведення;

 

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами:

·         довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

·         клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини, у взаємодії з якими особа виконувала завдання АТО.

До клопотання додаються:

-          документи, що підтверджують участь особи в АТО, або письмові свідчення не менш як 2-х свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни;

-          довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Для осіб, які добровільно забезпечували проведення АТО, (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення:

·         довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

·         довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення АТО

або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО, у разі відсутності зазначеної довідки.

 

Що робить медико-соціальна експертна комісія ?

Комісія МСЕК встановлює:

       І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;

       визначає відсоток втрати непрацездатності;

       визначає потребу в протезуванні.

Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.

Скільки це коштує?

Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.

 

Який термін розгляду?

Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.

Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:

       наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;

       виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;

       подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

 

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

******

Міністерство юстиції консультує в рамках проєкту «Я МАЮ ПРАВО!»: що таке податкова знижка на навчання та як її отримати?




Що таке податкова знижка на навчання?

Податкова знижка – це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб у звязку з оплатою нею послуг навчання.

Раніше до переліку витрат, на які поширюється податкова знижка, входила оплата послуг навчання виключно в закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. З 2018 року податкову знижку можна отримати також на оплату навчання дитини в закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти. Це  саме стосується й аспірантів.

Який розмір податкової знижки?

Податкову знижку вигідніше оформляти на того члена родини, хто має офіційну роботу і отримує більшу зарплату. Розмір соціальної знижки залежить від суми сплачених податків, але не може перевищувати 18% .

Наприклад:  протягом 2018 року батько витратив на навчання сина 10 тисяч гривень. При цьому його офіційний дохід  у цьому ж році склав 100 тисяч гривень.

База оподаткування – це дохід батька - 100 000 грн. Із зарплати 100 000 гривень установа, де працює батько, утримала податок на доходи фізичних осіб у розмірі – 18 000 грн.

Із 10000, які батько заплатив за навчання сина, було сплачено податків 1800 грн.

Ці 1800 грн. і повернуть в якості податкової знижки. Тобто з кожної 1000 гривень, сплаченої за навчання, держава повертає 180 гривень.

У кожного розмір податкової пільги, на яку він претендує, буде різнитися. Однак, незалежно від суми, не варто ігнорувати свої права.

 Гроші повертаються  протягом 60 днів з дня  подачі всіх необхідних документів.

Якщо дитина навчається за кордоном?

Внесені зміни до Податкового  кодексу місять розширений перелік підстав для отримання податкової знижки на навчання, але існують умови, за яких це неможливо:  

·         особа,  яка сплачує  за навчання є приватним підприємцем;

·         особа навчається за кордоном;

·         особа вступила на військову кафедру

Також важливо зазначити,  якщо дитина відвідує  гуртки у приватних закладах,  ці заклади мають бути акредитовані  в Міністерстві освіти і науки України

Хто має право на податкову знижку?

Право на отримання податкової знижки на навчання мають громадяни України, які оплачують навчання у закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти за себе або членів його сім’ї 1-го ступеня споріднення  (батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Як отримати податкову знижку на навчання?

Для того, щоб скористатися податковою знижкою на навчання, Вам потрібно:

·         оплатити навчання та зберегти квитанцію про оплату;

·         отримати від роботодавця довідку про доходи;

·         до 31 грудня поточного року заповнити податкову декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік;

·         подати документи на отримання податкової знижки в органи Державної фіскальної служби за місцем реєстрації та отримати податкову знижку. 

Які документи необхідні?

Щоб повернути гроші за навчання,  потрібно надати такий  пакет документів:

копія паспорта;

·         копія ідентифікаційного номеру;

·         довідка про доходи за формою №3;

·         копія договору із закладом освіти;

·         копія квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання;

·         оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);

·         податкова декларацію про майновий стан і доходи;

·         заява, у якій зазначено реквізити рахунку для перерахування відшкодування.

 

Важливо!

Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку Ви укладаєте із закладом освіти.

В ній має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, сума оплати та термін надання послуги.

Протягом цього року можна отримати компенсацію за оплату навчання за  2018 рік. Щоб не втратити право на податкову знижку за 2018 рік,  потрібно подати декларацію до 31 грудня 2019 року. 

 

*******

 

******

В рамках правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції спільно з Центральною виборчою комісією розпочинає новий етап всеукраїнської правопросвітницької кампанії «Я маю право голосу».





 

******

#ЧеснаПлатіжка

 

Міністерство юстиції України розробило покроковий алгоритм дій для споживачів житлово-комунальних послуг. Він пояснює,як захистити свої права у разі, якщо органи місцевого самоврядування не виконують рішення Уряду про перерахунок тарифів на теплопостачання та постачання гарячої води в опалювальному сезоні 2019/2020 року 🔥

Крім того, усі зразки документів для перерахунку ціни на зазначені комунальні послуги вже розміщені на сайті Мін’юсту. 

Документи шукайте за посиланням: http://bit.do/eXSQH

 

 

 

 

******

#ЯмаюПравоБутиПрисяжним

 

Конституцією України передбачено, що народ безпосередньо бере участь уздійсненні правосуддя через присяжних.

Присяжні – особи, які за їх згодою залучаються до вирішення певної категорії цивільних та кримінальних справ разом із суддею в суді першої інстанції. Присяжні мають статус судді та на них поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів на час виконання
ними обов’язків у суді.

Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного(у) від роботи на час виконання ними обов’язків в суді.

Гарантії присяжних на час виконання ними обов’язків у суді:

- зарахування часу виконання присяжними обов’язків у суді до трудового стажу;

- збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;

- заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди;

- виплата винагороди за час проведений в суді;

- відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;

- застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.

 

 

 

*******

Виїзд із дитиною за кордон

 

Якщо дитина проживає з одним із батьків, який не перешкоджає другому з батьків у побачення і спілкуванні з дитиною

Не потрібно отримувати дозвіл другого з батьків на виїзд за кордон дитини* на строк до 1 місяця.

*Якщо мета поїздки: лікування; навчання; участь у дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких туристичних, дослідницьких, спортивних заходах; оздоровлення та відпочинок.

Що потрібно зробити? 

1) Повідом другого з батьків про державу перебування, мету та тривалість поїздки рекомендованим листом, якщо відоме місце його проживання;

2) Пред’яви на кордоні копію рішення суду або органу опіки і піклування про визначення (підтвердження) місця проживання дитини.

ВАЖЛИВО! За умисне порушення строків перебування за кордоном наступає адміністративна відповідальність – штраф від 1700 до 3400 грн. та втрата права виїзду з дитиною за кордон без згоди другого з батьків на рік.

 

Якщо дитині заборгували зі сплатою аліментів

Якщо заборгованість понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою - можеш виїхати з дитиною за кордон на строк до 1 місяця і більше без дозволу боржника.

Що потрібно зробити?

1) Отримай довідку про наявність у другого з батьків заборгованості по сплаті аліментів за місцем виконання рішення про стягнення аліментів. 

2) На кордоні пред’яви довідку про наявність у другого з батьків заборгованості:

- понад 4 місяці або

- понад 3 місяці + документ, що підтверджує тяжку хворобу або інвалідність дитини.

 

Якщо сплачуєш аліменти вчасно

Можеш виїхати з дитиною за кордон на строк, передбачений нотаріально посвідченою згодою або рішенням суду.

Що потрібно зробити?

1) Напиши рекомендованого листа другому з батьків з проханням надати згоду на виїзд з дитиною за кордон.

2) Якщо згоду не надали протягом 10-ти днів після вручення рекомендованого листа подай до суду заяву щодо надання дозволу на виїзд з дитиною за кордон без згоди другого з батьків. 

3) На кордоні пред’яви нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на виїзд або копію рішення суду про дозвіл на виїзд дитини.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ – ЗА ВІДПОВІДАЛЬНЕ БАТЬКІВСТВО! 

Ініціатива Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває стартувала у грудні 2017 року. Законом №2234-VIII запроваджено: 

• призначення суспільно корисних робіт за несплату аліментів

• тимчасові обмеження деяких прав боржника.

Наступним кроком стало прийняття Законів №№2475-VIII, 2476-VIII, 2477-VIII #ЧужихДітейНеБуває №2 якими:

• збільшено мінімальний рекомендований розмір аліментів до рівня прожиткового мінімуму 

• посилено відповідальність за ухилення від сплати аліментів

• змінено правила тимчасового виїзду дитини за кордон 

• надано право на отримання податкової знижки на навчання у закладах дошкільної, позашкільної та середньої освіти.

 

 

*****

Відповідальне батьківство

 

#ЧужихДітейНеБуває

Ініціатива Мін’юсту: права дитини на аліменти

Мінімальний рекомендований розмір аліментів:

  • до 6 років - 1626 грн.
  • від 6 до 18 років - 2027 грн.

Аліменти від батьків-нерезидентів не оподатковуються.

Суттєві обмеження до неплатників аліментів:

- Заборона виїжджати за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю та полювати.

- Штрафні економічні санкції від 20% до 50% від суми боргу.

- Суспільно-корисні роботи.

- Конфіскація та продаж активів майна боржника.

 

Податкова знижка на розвиток дитини

Це сума, яка повертається державою зі сплаченого батьками податку на доходи.

Отримати знижку можна на оплату навчання дитини у:

• дитячих садочках

• гуртках, секціях

• школах

• профтехучилищах, коледжах

• закладах вищої освіти.

 Орієнтовний розмір податкової знижки - 18% від фактично сплаченої за навчання суми.

Як отримати податкову знижку?

1. Оплатіть навчання та збережіть квитанцію для податкової про оплату

2. Отримайте від роботодавця довідку про доходи.

3. До 31 грудня поточного року заповніть податкову декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік.

4. Подайте документи на отримання знижки в ДФС за місцем реєстрації та отримайте податкову знижку.

 

#МуніципальнаНаня

Ініціатива МінСоцу: відшкодування витрат на няню для дитини до 3 років

Хто може бути муніципальною нянею?

- Будь-хто, хто зареєструвався як фізична особа-підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91)

- або юридична особа, яка надає послуги догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10).

 Розмір відшкодування становить з 1 січня 2019 року - 1626 гривень щомісяця.

Відшкодування сплачується за кожну дитину, якій надається послуга з догляду муніципальною нянею.

Як отримати відшкодування?

1. Укладіть договір з муніципальною нянею.

2. Зверніться у відділ соцзахисту відповідної ради за місцем проживання та надайте:

• копію офіційно укладеного з нянею договору;

• документи, що підтверджують оплату послуг няні (квитанції, чеки, виписки з банківського рахунку);

• свій паспорт, ідентифікаційний код,

свідоцтво про народження дитини;

• заяву на отримання компенсації.

 Необхідно:

- Подати документи протягом місяця з моменту укладання угоди з нянею.

- Щомісяця до 5 числа надавати документи про оплату праці няні.

 

 

*****

Стоп булінг

Булінг – це дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

ВИДИ БУЛІНГУ:

- фізичний;

-психологічний;

- економічний;

- сексуальний,

- із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг).

ОЗНАКИ БУЛІНГУ:

- систематичність (повторюваність);

- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

- наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

 

Відповідальність за вчинення булінгу

•Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи - штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
•    Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб - штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
•    Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. 

    Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.

 

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

- Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;

- Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона).

Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!

Захистіть свою дитину від цькування!

 

Якщо ви стали свідком булінгу?

- Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;

- Обов’язково повідомте педагогів або керівництво закладу освіти про ситуацію, що склалася;

- У разі бездіяльності керівництва закладу освіти – зверніться із заявою в поліцію!

 

Якщо ваша дитина агресор?

- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;

- Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;

- Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

- Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;

- Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

 

Де отримати допомогу?

Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

*цілодобово та безкоштовно в межах України.

 

 

*******

Чужих дітей не буває

Як оформити аліменти за взаємною згодою?

Один із батьків може подати заяву за своїм місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про нарахування аліментів на дитину, вказавши розмір та строк. Заява подається особою, яка буде сплачувати аліменти, а не особою, на користь якої сплачуються аліменти. Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

 

Чи потрібно підписувати договір?

Такого обов’язку немає, однак батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплат. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

 

У яких випадках слід звертатися до суду?

У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

 

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рекомендований розмір аліментів на дитину складає 100% прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. 

У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить: 

віком до 6 років: 

• 1 січня 2019 року – 1626 грн,

• з 1 липня – 1699 грн, 

• з 01 грудня – 1779 гривень; 

віком від 6 до 18 років:

• з 01 січня 2019 року – 2027 гривень, 

• з 01 липня – 2118 гривні, 

• з 01 грудня – 2218 гривень. 

Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. При досягненні повноліття найстаршою дитиною аліменти будуть стягуватись за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Для зміни розміру аліментів стягувач має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей. 

Той із батьків або інший законний представник дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі: 

на 1 дитину – однієї чверті, 

на 2 дітей – однієї третини, 

на 3 і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів. 

При цьому, розмір аліментів на кожну дитину не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. 

Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. 

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

 

Чи можна змінити розмір аліментів?

Розмір аліментів може бути згодом змінено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

 

Чи можливе дострокове припинення сплати аліментів?

Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби. За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

 

Що робити, якщо один із батьків не платить аліменти добровільно?

Якщо боржник працює або отримує інші доходи, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним пенсії, стипендії та інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити виконавчий документ до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна для виконання рішення в примусовому порядку.

 

Як стягнути аліменти з особи, яка проживає або працює за кордоном?

Україною укладено низку міжнародних договорів з надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах, на підставі яких можливо вирішити питання про стягнення аліментів з особи, яка проживає або працює за кордоном. Вимоги щодо складання, оформлення та переліку необхідних документів, а також порядку звернення до компетентного органу іноземної держави, визначаються відповідним міжнародним договором, що застосовується у відносинах між Україною та договірною державою, у якій перебуває боржник.

 

Яка відповідальність за несплату аліментів?

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Передбачено штраф за несплату аліментів у % від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%

• понад 2 роки – 30%

• понад 3 роки – 50%

Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці: 

• відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors ; 
• майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується;
 

• виконавець звертається до суду щодо застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. 

У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника. 

Важливо:
За ініціативою Мін'юсту посилено відповідальність за несплату аліментів. З 28.08.2018 якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) Законом встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

• виїзду за межі України 

• керування транспортними засобами 

• користування зброєю

• полювання

• вирішення питання про виїзд дитини за кордон. 

А також:

• недопущення відчуження майна

• автоматизований арешт коштів боржника

Вказані обмеження застосовуються тимчасово до погашення боржником суми у повному обсязі. 

Підстава для застосування санкцій: постанова державного виконавця. 

До неплатників аліментів, заборгованість по сплаті аліментів яких перевищує 6 місяців (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини), суд може застосовувати адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. Подальша несплата аліментів – 240-360 годин. Якщо порушник ухиляється від виконання суспільно корисних робіт, до нього може бути застосовано адміністративний арешт до 10 діб за рішенням суду. 
За злісне ухилення від суспільно корисних робіт – позбавлення волі на строк до 2 років.

До злісних неплатників* застосовується кримінальна відповідальність, передбачена статтею 164 Кримінального кодексу України: 

• громадські роботи до 240 годин; 

• арешт до 6 місяців; 

• обмеження волі до 3 років.

*Злісний неплатник – особа, що не виконує рішення суду (приховує доходи, змінює місце проживання чи роботи без повідомлення державного чи приватного виконавця) та має заборгованість зі сплати аліментів більше 3 місяців).

*****

 

17 Анонс телепрограми 'Я МАЮ ПРАВО' Тема Споживчі кредити

https://www.youtube.com/watch?v=I1ZVqd_gg5I

 

Проект Мін'юсту 'Я МАЮ ПРАВО!' Інформер 17 програми Тема Споживчі кредити

https://www.youtube.com/watch?v=4bBRFyGrLKw

 

Випуск 17 Телепрограма 'Я МАЮ ПРАВО!' Тема Споживчі кредити

https://www.youtube.com/watch?v=QR-Ogpnx-bg

Випуск 12. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Трудові права осіб з інвалідністю

https://www.youtube.com/watch?v=ieIK0cCjDLM&t=23s

 

Проект Мін'юсту "Я МАЮ ПРАВО!". Інформер 13-ої програми. Тема: Соціальний захист військовослужбовців

У нашому новому інформері #ЯМП розповідаємо про соціальний захист військовослужбовців. Відповідно до українського законодавства, військовослужбовці мають право на пільги, грошову і правову допомогу та інші соціальні гарантії.

https://www.youtube.com/watch?v=2rpkNHshBPw&t=4s

 

Випуск 13. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Соціальний захист військовослужбовців

https://www.youtube.com/watch?v=28k2IrRiOHk&t=11s

 

 

Проект Мін'юсту "Я МАЮ ПРАВО!". Інформер 14 програми. Тема: Право власності на землю

https://www.youtube.com/watch?v=LHRoDw-Hu7c&t=13s

 

Випуск 14. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Право власності на землю

https://www.youtube.com/watch?v=VApipzCQUi4

 

 

Проект Мін'юсту "Я МАЮ ПРАВО!". Інформер 15 програми. Тема: Захист прав споживачів

https://www.youtube.com/watch?v=CASAqe5-L_g&t=17s

 

Випуск 15. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Захист прав споживачів

https://www.youtube.com/watch?v=m-b66Usuftk&t=13s

 

 

Проект Мін'юсту "Я МАЮ ПРАВО!". Інформер 16 програми. Тема: Виплата заборгованості по зарплаті

https://www.youtube.com/watch?v=8D1o-ry9Eoc

 

Випуск 16. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Виплата заборгованості по зарплаті

https://www.youtube.com/watch?v=m7aEIc52hUw&t=35s

 

 

Відеоролик #СтопНасильство щодо протидії домашньому насильству (15 сек+ титри)

https://www.youtube.com/watch?v=cnMgy5s-DHk

 

Відеоролик #СтопНасильство щодо протидії домашньому насильству (32 сек+титри)

https://www.youtube.com/watch?v=VVHzwfoQKdk

 

***********

Програма «Я МАЮ ПРАВО!»

1. Випуск 1 Телепрограма «Я МАЮ ПРАВО!» Тема Аліменти

https://www.youtube.com/watch?v=rBpBvnonDN4

 

2. Випуск 2. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Визнання батьківства

https://www.youtube.com/watch?v=Lv3rHEasQFg&t=3s

 

3. Випуск 3. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Домашнє насильство

https://www.youtube.com/watch?v=rEc4vzt2uzE&t=61s

 

4. Випуск 4. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Позбавлення батьківських прав

https://www.youtube.com/watch?v=CJ-9wHOyGYg&t=2s

 

5. Випуск 5. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Виплата заборгованості заробітної плати

https://www.youtube.com/watch?v=tOFvWv-mouk&t=7s

 

6. Випуск 6. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Житлово-комунальні послуги

https://www.youtube.com/watch?v=6SAqQaH4xtE&t=13s

 

7. Випуск 7. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Право власності на землю

https://www.youtube.com/watch?v=_HJ-FQsf-3s

 

8. Випуск 8. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема "Захист справ споживачів"

https://www.youtube.com/watch?v=xucwYBsiT7E

 

9. Випуск 9. Телепрограма "Я МАЮ ПРАВО!". Тема: Земельні відносини, оформлення спадщини

https://www.youtube.com/watch?v=JXnsVUOUDQs&t=1s

 

10. "Я МАЮ ПРАВО!" на тему: "Соціальний захист громадян"

https://www.youtube.com/watch?v=jD4BhYJ8L0s

 

11. "Я МАЮ ПРАВО!" на тему: "Протидія домашньому насильству".

https://www.youtube.com/watch?v=fZuGGiLiFeI&t=1s

 

Ролики «Знай своє право на землю»

1. 1 Ролик «Знай своє право на землю» Отримання земельних ділянок учасниками АТО

В рамках правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.

https://www.youtube.com/watch?v=9HL1kBu_ODI&t=3s

 

2. 2 Ролик «Знай своє право на землю» Порядок отримання земельної ділянки у приватну власність

Громадяни дізнаються: від чого залежить розмір земельної ділянки; де можна зареєструвати право на земельну ділянку; які документи потрібні для подачі до місцевого ЦНАПу або нотаріуса; який строк розгляду поданих державному реєстратору документів.

https://www.youtube.com/watch?v=zy-9n2OyVJQ&t=116s

 

3. 3 Ролик «Знай своє право на землю» Договір оренди земельної ділянки

З навчального ролику ви дізнаєтесь, як спланувати порядок укладення, розірвання та внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки.

https://www.youtube.com/watch?v=DC0_VsebIaM

 

4. 4 Ролик 'Знай своє право на землю' Доля арендованої зем ділянки у випадку відсутності спадкоємців

Цей випуск про спадкування у випадку відсутності або не звернення спадкоємців та визнання спадщини відумерлою. Ми нагадуємо, що орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після 6 місяців, є особа, яка управляє спадщиною.

https://www.youtube.com/watch?v=suhKqALG--Q

 

5. 5 Ролик «Знай своє право на землю» Орендна плата за земельну ділянку пай та формування ціни

https://www.youtube.com/watch?v=D_6ai0hANVk

 

6. 6 Ролик «Знай своє право на землю» Збитки завдані засміченням земельної ділянки

У відеоролику можна буде знайти відповіді на наступні питання: - які землі вважаються засміченими; - чим відрізняється поняття «забруднення» від поняття «засмічення»; - яким чином розрахувати збитки, завдані засміченням земельної ділянки; - як притягнути винних у забрудненні земель осіб до відповідальності.

https://www.youtube.com/watch?v=G33zXXkFnWg

 

7. 7 Ролик «Знай своє право на землю» Присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру

https://www.youtube.com/watch?v=EodQtGDEGBE&t=5s

 

8. 8 Ролик «Знай своє право на землю» Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

У відеоролику можна буде знайти відповіді на наступні питання: з якого моменту договір оренди слід вважати недійсним; чи може визнаватися недійсним договір, який розірвано; хто може звертатися до суду з відповідними позовами тощо?

https://www.youtube.com/watch?v=DfXpcnDVuRY&t=2s

 

9. 9 Ролик «Знай своє право на землю» Особливості поновлення договору оренди земельної ділянки

У відеоролику фахівці Мін’юсту дадуть відповідь на питання: - коли орендар має повідомити орендодавця про намір скористатися правом на укладення договору оренди землі на новий строк; - що робити у разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі; - протягом якого строку орендодавець має термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди; - які документи потрібні для поновлення договору оренди землі.

https://www.youtube.com/watch?v=bRDeEC8Hs2E&t=3s

 

10. 10 Ролик «Знай своє право на землю» Заміна сертифіката на право на земельну частку

Заміна сертифіката на право на земельну частку (пай) на державний акт на право власності на земельну ділянку. У навчальному ролику ми роз’яснимо порядок обміну сертифіката на земельну частку. Крім того, фахівці Мін’юсту повідомлять, які документи потрібно подати для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, виділену в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

https://www.youtube.com/watch?v=kEt8BiWMLTU&t=3s

 

11. 11 Ролик «Знай своє право на землю» Дострокове розірвання договору оренди землі

У відеоролику заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова роз’яснює, якими є терміни оренди земельних ділянок. Зокрема, закон визначає максимальний термін оренди земельних ділянок не сільськогосподарського призначення в 50 років. Для ділянок сільськогосподарського призначення також встановлюється мінімальний строк оренди – 7 років. Розірвання договору оренди передбачає два варіанти дій: 1. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. 2. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. В першому випадку (за згодою сторін) необхідно: - укласти додаткову угоду до договору оренди, в якій передбачити розірвання договору з певної дати та покладення на одну зі сторін (зазвичай орендаря) обов'язку здійснити державну реєстрацію припинення права оренди. Якщо договір припиняється до закінчення періоду, за який сплачується орендна плата (зазвичай це рік), бажано також прописати порядок і строк виплати орендної плати за фактичний період оренди. - якщо сторони дійшли згоди та уклали додаткову угоду про розірвання договору оренди, необхідно звернутися до суб’єкта державної реєстрації для проведення припинення державної реєстрації права оренди. У другому випадку потрібно скласти позовну заяву та направити її до суду за місцем знаходження земельної ділянки.

https://www.youtube.com/watch?v=2nO6ESG6Glc

 

12. 12 Ролик «Знай своє право на землю» Право власності на земельну ділянку у порядку спадкування

Право власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом та заповітом.

https://www.youtube.com/watch?v=-PEToYHSEk8

 

13. 13 Ролик «Знай своє право на землю» Спадкування землі с г призначення іноземними громадянами

Відео урок щодо спадкування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами.

https://www.youtube.com/watch?v=TGI8MYmJQ5Y&t=3s

 

14. 14 Ролик «Знай своє право на землю» Отримання інформації про вільну земельну ділянку

Відео урок з питань отримання інформації про вільну земельну ділянку та щодо порядку безоплатної передачі земельних ділянок громадянам України із земель державної або комунальної власності.

https://www.youtube.com/watch?v=fwk5KUe_QSU&t=8s

 

15. 15 Ролик «Знай своє право на землю». Зміна цільового призначення та реєстрація прав на зем. ділянки

Відео урок з питань порядку зміни цільового призначення земельної ділянки та реєстрації прав на земельні ділянки.

https://www.youtube.com/watch?v=f_0IBnEvlbA&t=5s

********

МІН’ЮСТ РОЗПОЧИНАЄ ВСЕУКРАЇНСЬКУ ІНФОРМАЦІЙНУ КАМПАНІЮ #ПРАВАЗАХИСНИКІВ

Міністерство юстиції України в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» розпочинає інформаційну кампанію #ПраваЗахисників, спрямовану на інформування учасників бойових дій про їхні права.

 

У межах інформаційної кампанії ветеранам АТО буде роз’яснено процедуру отримання безоплатної правової допомоги, порядок безоплатного отримання земельної ділянки, повідомлено про існуючі пільги на оплату житлово-комунальних послуг та проїзд.

 

Зокрема, захисники мають право на:

 

  • отримання первинної та вторинної правової допомоги;

 

  • першочергове відведення земельних ділянок для особистого селянського господарства; ведення садівництва; будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селах; індивідуального дачного будівництва; будівництва гаражів;

 

  • знижки на оплату користування житлом, комунальними послугами, вартості палива;

 

  • безкоштовний проїзд міським, приміським і міжміським автотранспортом та додатково міжміським залізничним, водним, повітряним або автомобільним в обидва напрямки.

 

Також учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблих внаслідок війни передбачена щорічна разова грошова допомога. Крім цього, законодавством передбачене безоплатне медичне забезпечення, про яке буде детально ознайомлено під час інформаційної кампанії Мін’юсту.

Більше інформації

*****

1 Ролик «Знай своє право на землю» Отримання земельних ділянок учасниками АТО

В рамках правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.

https://www.youtube.com/watch?v=9HL1kBu_ODI&t=1s

__________________________________________________________________

2 Ролик «Знай своє право на землю» Порядок отримання земельної ділянки у приватну власність

Громадяни дізнаються: від чого залежить розмір земельної ділянки; де можна зареєструвати право на земельну ділянку; які документи потрібні для подачі до місцевого ЦНАПу або нотаріуса; який строк розгляду поданих державному реєстратору документів.

https://www.youtube.com/watch?v=zy-9n2OyVJQ&t=116s

__________________________________________________________________

3 Ролик «Знай своє право на землю» Договір оренди земельної ділянки

З навчального ролику ви дізнаєтесь, як спланувати порядок укладення, розірвання та внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки.

https://www.youtube.com/watch?v=DC0_VsebIaM

________________________________________________________________

4 Ролик 'Знай своє право на землю' Доля арендованої зем ділянки у випадку відсутності спадкоємців

Цей випуск про спадкування у випадку відсутності або не звернення спадкоємців та визнання спадщини відумерлою. Ми нагадуємо, що орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після 6 місяців, є особа, яка управляє спадщиною.

https://www.youtube.com/watch?v=suhKqALG--Q

__________________________________________________________________

5 Ролик «Знай своє право на землю» Орендна плата за земельну ділянку пай та формування ціни

https://www.youtube.com/watch?v=D_6ai0hANVk

__________________________________________________________________

6 Ролик «Знай своє право на землю» Збитки завдані засміченням земельної ділянки

У відеоролику можна буде знайти відповіді на наступні питання: - які землі вважаються засміченими; - чим відрізняється поняття «забруднення» від поняття «засмічення»; - яким чином розрахувати збитки, завдані засміченням земельної ділянки; - як притягнути винних у забрудненні земель осіб до відповідальності.

https://www.youtube.com/watch?v=G33zXXkFnWg&t=29s

__________________________________________________________________

7 Ролик «Знай своє право на землю» Присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру

https://www.youtube.com/watch?v=EodQtGDEGBE&t=5s

__________________________________________________________________

8 Ролик «Знай своє право на землю» Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

У відеоролику можна буде знайти відповіді на наступні питання: з якого моменту договір оренди слід вважати недійсним; чи може визнаватися недійсним договір, який розірвано; хто може звертатися до суду з відповідними позовами тощо?

https://www.youtube.com/watch?v=DfXpcnDVuRY&t=2s

__________________________________________________________________

9 Ролик «Знай своє право на землю» Особливості поновлення договору оренди земельної ділянки

У відеоролику фахівці Мін’юсту дадуть відповідь на питання: - коли орендар має повідомити орендодавця про намір скористатися правом на укладення договору оренди землі на новий строк; - що робити у разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі; - протягом якого строку орендодавець має термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди; - які документи потрібні для поновлення договору оренди землі.

https://www.youtube.com/watch?v=bRDeEC8Hs2E

10 Ролик «Знай своє право на землю» Заміна сертифіката на право на земельну частку

Заміна сертифіката на право на земельну частку (пай) на державний акт на право власності на земельну ділянку. У навчальному ролику ми роз’яснимо порядок обміну сертифіката на земельну частку. Крім того, фахівці Мін’юсту повідомлять, які документи потрібно подати для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, виділену в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

https://www.youtube.com/watch?v=kEt8BiWMLTU&t=3s

11 Ролик «Знай своє право на землю» Дострокове розірвання договору оренди землі

У відеоролику заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова роз’яснює, якими є терміни оренди земельних ділянок. Зокрема, закон визначає максимальний термін оренди земельних ділянок не сільськогосподарського призначення в 50 років. Для ділянок сільськогосподарського призначення також встановлюється мінімальний строк оренди – 7 років. Розірвання договору оренди передбачає два варіанти дій: 1. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. 2. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. В першому випадку (за згодою сторін) необхідно: - укласти додаткову угоду до договору оренди, в якій передбачити розірвання договору з певної дати та покладення на одну зі сторін (зазвичай орендаря) обов'язку здійснити державну реєстрацію припинення права оренди. Якщо договір припиняється до закінчення періоду, за який сплачується орендна плата (зазвичай це рік), бажано також прописати порядок і строк виплати орендної плати за фактичний період оренди. - якщо сторони дійшли згоди та уклали додаткову угоду про розірвання договору оренди, необхідно звернутися до суб’єкта державної реєстрації для проведення припинення державної реєстрації права оренди. У другому випадку потрібно скласти позовну заяву та направити її до суду за місцем знаходження земельної ділянки.

https://www.youtube.com/watch?v=2nO6ESG6Glc

________________________________________________________________

Як отримати закордонний паспорт для дитини Міністр юстиції Павло Петренко

Міністр юстиції України Павло Петренко у своєму відеоблозі розповідає, як отримати закордонний паспорт для дитини.

https://www.youtube.com/watch?v=6lnDue92XIQ&t=1s

__________________________________________________________________

Як оформити виплату пенсії Павло Петренко, Міністр юстиції України

Павло Петренко, Міністр юстиції України, у своєму відеоблозі розповідає про те, як правильно оформити виплату пенсії. У разі виникненення будь-яких додаткових питань з цього приводу, будь-ласка, звертайтесь до єдиного контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. Захищаймо права разом з Мін'юстом!

https://www.youtube.com/watch?v=zNYFpn3lyXk

__________________________________________________________________

Новації другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває Міністр юстиції України Павло Петренко

Мініст юстиції України Павло Петренко у новому відеоблозі - про новації другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває, які розроблені Мін'юстом разом з великою групою народних депутатів та громадськістю.

https://www.youtube.com/watch?v=a8mk8XivUd0

 

**********

Міністерство юстиції в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг

Міністерство юстиції в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» за підтримки МФ «Відродження» та за сприяння Національної поліції України розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей та їх батьків.

Булінг  – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

За даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. 25% – говорили про це не з дорослими (з другом чи братом/сестрою). З тих, хто мовчать – 40% соромляться про це говорити, а 22% вважають, що це нормальне явище.

За даними доповіді ВООЗ в 2016 році, Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн по відсотку жертв булінгу серед 15-ти річних (9% дівчат та 11% хлопців).

Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв’язку, Інтернету та соціальних мереж, з’являється новий вид цькування – кібер булінг. Це не просто пустощі або грубість, це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство.

Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі.

Пам’ятайте, якщо помітили, що:

- у дитини немає друзів;

- дитина боїться іти до школи;

- має низьку самооцінку;

- у дитини з’являються зіпсовані речі;

- дитина сама наносить собі ушкодження;

- сумна після спілкування у соціальних мережах та ін.

– поговоріть із дитиною, вислухайте та допоможіть вирішити проблемну ситуацію.

В рамках кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. В них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

Виховання молодого покоління – це невід’ємна складова правопросвітництва. І дуже важливо, щоб діти усвідомлювали своє право бути захищеними і знали, як діяти у разі посягання на їхню честь та свободу.

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» ви можете дізнатися за посиланням http://pravo.minjust.gov.ua/


 

В рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» розпочато масштабну інформаційну кампанію по всій території України за напрямком #СтопНасильство.

 

Мета кампанії «СтопНасильство» – формування нульової толерантності до цього явища, інформування про зміни до законодавства, «гарячі лінії» та адреси для звернення за допомогою для жертв домашнього насильства, про обов’язок повідомляти про випадки домашнього насильства свідків, про відповідальність для кривдників.

Зокрема, у межах кампанії буде детально пояснено, що таке домашнє насилля, що робити у разі домашнього насильства, який захист гарантовано постраждалим, як отримати терміновий заборонний чи обмежувальний приписи. Також буде роз’яснено, на яку допомогу можна розраховувати жертвам домашнього насильства та як її отримати. Так, для жертв домашнього насильства передбачена безоплатна правова допомога, психологічна підтримка та соціальні послуги, тимчасовий притулок. Адреси та телефони відповідних служб будуть представлені в інформаційних матеріалах кампанії #СтопНасильство.

Питанням захисту прав жінок та дітей, зокрема, опікуватиметься система безоплатної правової допомоги.

 

 

Змінився порядок призначення субсидій.

 

Міністерство юстиції України в рамках реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!» підготувало оновлені інформаційні матеріали щодо порядку оформлення громадянами субсидій. Зміни торкнулися правил призначення субсидії. Відтепер рішення про призначення субсидії, відмову або подання документів на розгляд комісії приймається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви. А субсидія призначається в єдиному порядку –  починаючи з місяця звернення до дати закінчення опалювального (неопалювального) сезону.

В буклеті, присвяченому порядку отримання субсидії, можна дізнатися про те, хто може оформити субсидію, куди потрібно звертатися для оформлення субсидії та в яких випадках надання субсидій можуть припинити.

Завантажити оновлений буклет та інші інформаційні матеріали Мін’юсту можна за посиланням: http://pravo.minjust.gov.ua/pro-nash-proekt/

 

 

***********

Другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває передбачає:

- податкові пільги для батьків, які інвестують в розвиток власних дітей;
- контроль за тим, куди йдуть кошти, які сплачують дитині;
- рівні умови для обох батьків, які сумлінно виконують свої обов’язки, щодо виховання та можливості виїзду за кордон;
- збільшений мінімальний розмір аліментів на дитину;
- адміністративну відповідальність за перешкоджання у праві бачитися, спілкуватися з дитиною;
- посилену відповідальність за ухилення від суспільно - корисних робіт.

Вчора почала діяти норма Закону 2475 щодо виїзду дитини, яка проживає в неповній сім'ї, з одним з батьків за кордон без дозволу іншого строком до 1 місяця


Виїзд дитини за кордон без дозволу іншого батька на строк до 1 місяця з тим із батьків, з ким проживає дитина і який не створює перешкод у побаченні з дитиною для другого з батьків.

 

З 28 серпня норми Закону 2475 в рамках ініціативи ЧужихДітейНеБуває вступили в дію.

Одна з новацій стосується подорожей дитини за кордон строком до одного місяця з одним із батьків без дозволу іншого і розповсюджується на тих діток, які виховуються в неповних сім‘ях.

Той з батьків, з ким виїжджає дитина за кордон, зобов’язаний проінформувати про це другого з батьків, який своєчасно і в повному обсязі виконує свої батьківські обов’язки, рекомендованим листом.

Самостійно, без інформування, таке рішення може бути прийняте у разі:

- заборгованості зі сплати аліментів понад 4 місяці;

- заборгованості за 3 місяці для утримання дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини.

Однак, слід пам’ятати, що зазначена норма розповсюджується лише на того з батьків, з ким за рішенням суду визначено або висновком органом опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини.


 

 

Виїзд дитини за кордон з одним з батьків без дозволу іншого до 1 місяця та більше у разі якщо другий з батьків зовсім НЕ приймає участі у вихованні дитини та НЕ сплачує аліменти.

З 28 серпня норми Закону 2475 в рамках ініціативи ЧужихДітейНеБуває вступили в дію.

Одна з новацій стосується подорожей дитини за кордон строком до одного місяця з одним із батьків без дозволу іншого і розповсюджується на тих діток, які виховуються в неповних сім‘ях.

При наявності заборгованості по сплаті аліментів понад 4 місяці той з батьків, з ким постійно проживає дитина, може звернутися до органів державної виконавчої служби  Мін’юсту або приватного виконавця з метою отримання довідки про наявність у іншого з батьків заборгованості по сплаті аліментів. Таку довідку серед інших документів необхідно пред’явити при перетині державного кордону України, а у разі хвороби дитини, якщо сума заборгованості по аліментах становить понад 3 місяці, але не більше 4 місяців, також документ, що підтверджує хворобу дитини.


 

Виїзд дитини за кордон з тим з батьків, хто проживає окремо від дитини, належно виконує свої батьківські обов’язки і НЕ МАЄ заборгованості зі сплати аліментів.

З 28 серпня норми Закону 2475 в рамках ініціативи ЧужихДітейНеБуває вступили в дію.

Одна з новацій стосується подорожей дитини за кордон строком до одного місяця з одним із батьків без дозволу іншого і розповсюджується на тих діток, які виховуються в неповних сім‘ях.

Добросовісні батьки, які належно виконують свої батьківські обов’язки і не мають заборгованості зі сплати аліментів,  мають можливість вивезти дитину за кордон при наявності нотаріально засвідченої згоди на виїзд дитини за межі України того з батьків, з яким проживає дитина. Для отримання згоди необхідно направити звернення з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина.

Якщо такий дозвіл не надано у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, батько- чи мати- прохач має право звернутися до суду із заявою про надання відповідного дозволу

 

 

 

19.02.2018 року

У Зачепилівському районі реалізується правопросвітницький проект «Я маю право!».

 

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 638-р «Про реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017 – 2019 роках», в рамках реалізації Плану заходів Міністерства юстиції України з реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017 – 2019 роках, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.10.2017 № 3743/7, відповідно до Плану заходів з реалізації у Харківській області правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2018 році, затвердженого розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 09.01.2018 № 10, Зачепилівською районною  державною адміністрацією, реалізується правопросвітницький проект «Я маю право!».

Мета проекту – підвищити юридичну грамотність українців та сформувати нову правову культуру в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Проект передбачає не лише інформування громадян про їхні права, а й навчання їх, як ці права захищати. Люди мають отримати чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують, зрозуміти, що держава може бути твоїм партнером, повірити у рівність перед законом для кожного українця.

********

20.03.2018

Роз’яснення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»

 

 У Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглянуто звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України стосовно надання роз’яснення положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині визначення строків здійснення окремих етапів об’єднання.

Позиція Комітету ґрунтується на положеннях Конституції України, Європейській хартії місцевого самоврядування (від 15 жовтня 1985 року, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452), законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року № 280), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (від 5 лютого 2015 року № 157) (далі – Закон), «Про місцеві державні адміністрації» (від 9 квітня 1999 року № 586) тощо.

Надання роз’яснення положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині визначення строку здійснення окремих етапів об’єднання територіальних громад, зокрема, використання терміну «протягом певної кількості днів», потребувало відповідей на наступні ключові питання.

Чи означає термін «протягом певної кількості днів», який використовується в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» як повністю названий у відповідній нормі закону проміжок часу чи як граничний строк, протягом якого повинні вчинитись певні дії? При цьому Комітетом враховувалась думка фахівців Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Так, розглядаючи вказані питання фахівці Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» звертають увагу на те, що громадське обговорення – це процес, який триває певну кількість днів, а публічний захід, на якому присутні зацікавлені члени територіальної громади і звичайна виправдана тривалість його проведення не перевищує кількох годин, а разом з підготовкою – декількох днів. У частині другій статті 7 Закону термін «громадське обговорення» розкривається як громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю. Частиною четвертою статті 5 Закону визначено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою. Окремі форми таких громадських обговорень передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»: громадські слухання (стаття 13), загальні збори (стаття 8). Такі заходи разом з їхньою підготовкою об’єктивно не можуть тривати протягом 30 чи 60 днів.

З огляду на вказане експерти Асоціації вважають, що зазначений вираз повинен тлумачитися так: проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) разом з його підготовкою повинно бути завершено не пізніш, ніж за 30 днів від початку відліку цього терміну.

Щодо прийняття сільськими, селищними, міськими, обласними радами протягом 30 днів рішень з питань добровільного об’єднання територіальних громад та щодо надання висновку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією протягом 10 робочих днів (абзац другий частини другої, частини четверта, восьма, дев’ята статті 7 Закону) фахівці Асоціації вважають, що вказаний вираз можна витлумачити лише як граничний строк розгляду питань, бо інакше він суперечить логіці Закону та положенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також загальній логіці адміністративної діяльності.

Враховуючи наведене, експерти Асоціації вважають, що вирази «протягом певної кількості днів», що вживаються у Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» мають тлумачитися лише як визначення граничної тривалості часу на вчинення відповідних дій або проведення заходів.

У свою чергу, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у своєму зверненні вказує, що у випадках прийняття рішень органами місцевого самоврядування та наданні висновку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією терміном «протягом певної кількості днів» позначається граничний строк розгляду встановлених Законом питань, що об’єктивно узгоджується із логікою таких заходів та Закону загалом.

Однак, у випадку проведення громадського обговорення на окремих етапах об’єднання територіальних громад, на думку фахівців Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, термін «протягом певної кількості днів» необхідно розуміти як повністю названий у відповідній нормі Закону проміжок часу, який має бути витрачений на виконання визначених заходів.

Розглядаючи порушені питання, Комітет виходив з такого.

Конституція України використовує поняття строку, який визначається у днях, в частині третій статті 29, частині другій статті 77, частині третій статті 82, частинах третій, сьомій статті 83, пункті 31 частини першої статті 85, частині другій статті 90, частинах другій, п'ятій статті 94, частині п'ятій статті 103, частинах першій, четвертій статті 104 тощо.

Розглядаючи питання в частині перебігу строку здійснення окремих етапів об’єднання територіальних громад, зокрема, терміну «протягом певної кількості днів», що вживається в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», Комітет виходив з того, що в Конституції України закріплено загальний порядок обчислення строків, єдиний для всіх органів влади, – в календарних днях (частина  друга  статті  77,  частина  третя  статті 82,  пункт 31 частини першої статті 85, частина друга статті 90 та ін.). За загальним правилом у строк, що визначається у днях, зараховуються всі дні його перебігу. Але якщо останній день строку припадає  на неробочий день,  то днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

У частині третій статті 5 та частині третій статті 6 Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.

У частині другій статті 7 Закону термін «громадське обговорення» конкретизується як громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю.

Крім того, частиною четвертою статті 5 Закону встановлено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Комітет відзначає, що громадське обговорення може проводитись в різних формах, зокрема, передбачених статтею 8 та статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у формі загальних зборів громадян, громадських слухань або в інших формах, визначених місцевою радою (конференція, форум, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація тощо).

Комітет звертає увагу, що окремі форми громадського обговорення (загальні збори громадян, громадські слухання та ін.) не можуть тривати протягом 30 чи 60 днів та як правило проводяться протягом одного неробочого дня.

Враховуючи зазначене, Комітет вважає, що проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) протягом певної кількості днів слід розуміти як визначення граничного проміжку часу, протягом якого мають бути проведені певні заходи та оприлюднені їх результати.

При цьому, Комітет звертає увагу, що призначаючи громадське обговорення сільський, селищний, міський голова повинен виходити з необхідності залучення якомога більшої кількості зацікавлених учасників, враховуючи організаційні можливості виконавчих органів ради, а також визначати такі строки проведення громадського обговорення, які б слугували гарантією реалізації права громадян на висловлення власної думки. 

Щодо прийняття сільськими, селищними, міськими, обласними радами протягом 30 днів рішень з питань добровільного об’єднання територіальних громад та щодо надання протягом 10 робочих днів висновку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією, Комітет вважає, що в даному випадку також йдеться про граничний проміжок часу, в межах якого може бути прийняте відповідне рішення. 

 

Об’єднання територіальних громад: важливі роз’яснення від Мінрегіону

Процес добровільного об’єднання територіальних громад триває попри всі перепони, які неминуче супроводжують його. До недавнього часу на заваді добровільного об’єднання могли стати ситуації, коли об’єднання територіальних громад не було передбачено перспективним планом формування територій громад області або коли в області взагалі перспективний план не затверджено чи коли в результаті добровільного об’єднання передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району. Усі зазначені проблемні питання та деякі інші було вирішено Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Далі за текстом — Мінрегіон) у листі від 01.09.16 р. № 7/13-109032 ( Далі за текстом — Лист). У Листі йдеться, що Мінрегіоном було проаналізовано звернення об’єднаних територіальних громад та окремих сільських, селищних, міських рад щодо наслідків добровільного об’єднання територіальних громад, підстав для визнання їх спроможними, ризиків для громад, які об’єдналися не у відповідності до Методики формування спроможних територіальних громад і перспективного плану формування територій громад області, а також випадків відмови окремих обласних державних адміністрацій у наданні висновку щодо відповідності проекту рішення про добровільне об’єднання територіальних громад Конституції та законам України та коригуванні перспективного плану формування території області. Мінрегіон нагадав, що відносини, які виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, регулюються Законом України від 05.02.15 р. № 157-VII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» ( Далі за текстом — Закон № 157). Так, нагадаємо, що ст. 4 Закону № 157 визначено основні умови добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст:

1) у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;

2) територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися;

3) об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території АР Крим, однієї області;

4) при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади;

5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання.

 До того ж ч. 2 цієї ж статті Закону № 157 передбачено, що адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади. Окрім цього, варто пам’ятати, що добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості. Відповідну норму містить ч. 3 ст. 4 Закону № 157. Найменування об’єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром (ч. 4 ст. 4 Закону № 157). Тож повернемося до Листа. У ньому Мінрегіон також посилається на Методику формування спроможних територіальних громад, затверджену постановою КМУ від 08.04.15 р. № 2144, якою визначаються механізм та умови формування спроможних територіальних громад та порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад АР Крим, області. Мінрегіон зазначив, що одним із головних принципів об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст є принцип добровільності. Також Лист нагадує, що об’єднана територіальна громада вважається утвореною відповідно до Закону № 157 з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови наявності попередньо наданого обласною державною адміністрацією висновку щодо відповідності проекту рішення Конституції та законам України (ст. 7 та 8 Закону № 157). До того ж базовими принципами добровільного об’єднання територіальних громад є також:

1) економічна ефективність;

2) відповідальність.

 Щодо спроможних територіальних громад Методика визначає, яка територіальна громада може вважатися спроможною. Спроможна територіальна громада — територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатнісамостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сферіосвіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці. (п. 2 Методики) Формування спроможних територіальних громад відбувається у такій послідовності:

1) розроблення облдержадміністрацією проекту перспективного плану

2) схвалення проекту перспективного плану обласною радою

3) затвердження КМУ перспективного плану

4) добровільне об’єднання територіальних громад

5) формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад

Як ідеться у Листі, один із найважливіших чинників під час формування спроможної територіальної громади — визначення потенційного адміністративного центру майбутньої об’єднаної територіальної громади. Так, до потенційно спроможних територіальних громад можуть бути віднесені територіальні громади, які об’єднуються навколо:

1) міст обласного значення та населених пунктів, що мають статус районних центрів, та зон їх доступності

2) населених пунктів (сіл, селищ, міст), які раніше мали статус районних центрів та розташовані на відстані більш як 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям від міст обласного значення та населених пунктів, які мають статус районних центрів, та зон їх доступності 3 населених пунктів (сіл, селищ, міст), територія яких не охоплюється зонами доступності потенційних адміністративних центрів, визначених відповідно до пп. 1 і 2, які розташовані на відстані не менш як 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям від таких потенційних адміністративних центрів та частково забезпечені інфраструктурою.

Іншим важливим чинником під час формування спроможних територіальних громад, зазначає Мінрегіон, є визначення меж їх території, що визначається з дотриманням таких вимог:

1) територія спроможної територіальної громади має включати території територіальних громад, що входять до її складу, та бути нерозривною

2) спроможні територіальні громади розташовуються у межах території однієї області та у разі можливості одного району, разом з тим Законом № 157дозволено об’єднання суміжних громад, які знаходяться в різних районах і не допускається обмеження їх законних прав.

Об’єднання за перспективним планом

 З приводу добровільного об’єднання за перспективним планом у Листі йдеться про таке. Об’єднання сільських, селищних, міських територіальних громад відповідно до перспективного плану (а у разі його відсутності — відповідно до Методики) дає можливість новоутвореній громаді отримати новий правовий статус територіальної громади з повноваженням міст обласного значення та прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом Тобто для таких бюджетів передбачаються міжбюджетні трансферти з Державного бюджету та здійснюється горизонтальне вирівнювання їх податкоспроможності. Мінрегіон зазначає, що важливим стимулом до об’єднання територіальних громад відповідно до перспективного плану є положення ст. 64 Бюджетного кодексу України, де визначено склад доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із Законом № 157 та перспективним планом формування територій громад, і який значно відрізняється від складу доходів інших місцевих рад. Законом № 157 передбачено державну фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст шляхом надання об’єднаній територіальній громаді коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади у разі, якщо її межі повністю відповідають межам, визначеним перспективним планомформування територій громад. При цьому загальний обсяг фінансової підтримки визначається законом про Державний бюджет України і розподіляється між бюджетами об’єднаних територіальних громад, утворених відповідно до перспективного плану формування територій громад, пропорційно до площі об’єднаної територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів. Об’єднання у разі відсутності перспективного плану Стосовно добровільного об’єднання територіальних громад в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія цих громад не охоплена схемою перспективного плану, Мінрегіон зазначив наступне. Територіальні громади, що об’єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, коли територія відповідних територіальних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом № 157, можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. У Листі йдеться, що за рішенням КМУ на підставі висновків відповідних обласних адміністрацій до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об’єдналися навколо:

1) міст обласного значення

2) районних центрів

3) населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів

4) населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів

Об’єднання без урахування перспективного плану

 Щодо так званого «вільне об’єднання» Мінрегіоном вказано, що Закон № 157 не зобов’язує територіальні громади об’єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій і не встановлює будь-яких інших обмежень. Увага! У Листі йдеться, що такий формат добровільного об’єднання територіальних громад не суперечить Закону № 157 і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом № 157, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. Разом з тим, зазначає Мінрегіон, територіальним громадам, які вирішили об’єднатися без урахування затвердженого КМУ перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних територіальних громад та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з Державним бюджетом. Щодо державної підтримки таких територіальних громад Мінрегіон вказав наступне. Проте такі об’єднання повинні також розглядатися як позитивні кроки у напрямку оптимізації системи органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об’єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об’єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. З метою часткової фінансової підтримки таких громад у 2017 році Мінрегіоном опрацьовуються пропозиції щодо внесення змін до відповідного законодавства.

Входження до об’єднаної громади громади із суміжного району

Стосовно добровільно об’єднаної територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, у Листі йдеться про таке. Мінрегіон зазначив, що до листопада 2015 року була чинною ч. 9 ст. 7 Закону № 157, якою вказувалося, що, якщо до складу об’єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об’єднаної територіальної громади мало розглядатися обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. Наразі, йдеться у Листі, 4 вересня 2015 року Верховною Радою України до Закону № 157 були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об’єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому ч. 4 ст. 7 Закону № 157. Окрім цього, у Листі зазначено, що 26 листопада 2015 року Верховною Радою України ч. 9 ст. 7 було виключено повністю. Мінрегіон зазначив, що виключення із Закону № 157 норми щодо обов’язкової зміни меж районів у випадку об’єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в тому числі міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об’єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів.

 

 

30.03.2018 року

Звіт Зачепилівської районної державної адміністрації про

 виконання заходів з реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»

у 2017 – 2019 роках за І квартал 2018 року


№ п/п

 

Зміст заходу

 

Тема заходу

(назва буклету, брошури, статті, семінару, лекції, тощо)

 

Кількісний показник

 

 

Місце проведення (розповсюдження)

(школи, підприємства, організації, тощо)

1.

Підтримка актуальних соціально значимих законодавчих змін по правам громадян (поблоково), проведення інформаційно-просвітницьких кампаній (п.8)

Проведені лекції  на тему «Права громадян України на безоплатну правову допомогу »

Охоплено 38 чоловік

Новомажарівська сільська рада

Бердянський НВК

Леб’язький старостинський округ 

2.

Проведення інформаційно-просвітницьких кампаній щодо правового виховання, подолання правового нігілізму та стимулювання правомірної поведінки у відповідних сферах (поблоково) (п.9)

1. В 2 школах району  проведено Єдиний день правових знань, проведені бесіди з учнями старших класів на теми:

·      Що таке насильство? Куди звертатися у випадку проявів насильства.

·       Показ   відеофільму: «Правда про тютюн»,

·      Кримінальна відповідальність неповнолітніх., 

 

2. Протягом І кварталу 2018 року у загальноосвітніх закладах району проведено консультування з правової тематики:

·    «Торгівля людьми – найжахливіша форма злочинності»

·    «Що таке насильство та його види»

·    «Ми рівні, бо ми того гідні»

1. Охоплено 73 учня, проведені індивідуальні профілактичні бесіди з неповнолітніми, охоплено 3 неповнолітніх    

 

2.Охоплено 115 учнів

Бердянський НВК,

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

Сомівська філія Зачепилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Новомажарівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Руновщинська ЗОШ І-ІІІ ступенів

3.

Розробка та розповсюдження серед населення, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів інформаційних друкованих та електронних матеріалів (зокрема, буклетів, бюлетнів, брошур) (п.10)

Розповсюджено буклети з правової тематики:

·  «Пам’ятка з питань реєстрації місця

проживання особи»

·  «Процедура оформлення права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»

·  «Право на звернення до суду за захистом»

·  «Судові інстанції»

·  «Я маю право»

·  «Юстиція відкрита для людей»

 

 

15 буклетів

 

15 буклетів

 

 

15 буклетів

 

15 буклетів

40 буклетів

30 буклетів

 

Територія Зачепилівського району

4.

Висвітлення заходів з реалізації проекту у засобах масової інформації, соціальних мережах та на веб-сайтах (п. 13)

 

Підготовлено статтю до районної газети «Горизонти Зачепилівщини»

 

від 31.03.2018 року №13 «Я маю право»

 

1 стаття

Районна газета «Горизонти Зачепилівщини»

5.

Проведення консультацій жителів сільської місцевості з метою запобігання порушених їх прав, гарантованих Конституцією України та законами у різних сферах життя (п.27)

Проведено консультування учасників АТО та членів їх сімей на теми:

1. «Пільги учасникам бойових дій»

2. «Як отримати пільги на житлово-комунальні послуги»

Охоплено 16 чоловік даної категорії

Малоорчицька с/р

Леб’язький старостинський округ  №3 Зачепилівської селищної ради

6.

Забезпечення прав учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб шляхом розробки інформаційних матеріалів, інформування у засобах масової інформації та надання консультацій через громадські приймальні створені при головних територіальних управліннях юстиції (п.39)

Розповсюджено інформаційні матеріали серед учасників АТО та ВПО:

·   «Адвокація та правова допомога ВПО в Україні. Отримайте безкоштовну юридичну допомогу та захистіть свої права»

·   «Адвокація та правова допомога ВПО в Україні. Перетин ліній зіткнення»

·   «Корисна інформація для учасників АТО»

·   «На допомогу захисникам Батьківщини»

·   «Пільги та гарантії для учасників АТО»

 

Підготовлено інформацію на офіційний сайт  Зачепилівської районної державної адміністрації:

-         від 13.02.2018 року «Збільшені виплати переміщеним особам»;

-         від 20.03.2018 року «Санаторно-курортний відпочинок учасників АТО»;

-         від 20.03.2018 року «Як отримати щорічну разову грошову допомогу  до 5 травня».

 

 

Підготовлено статті до районної газети «Горизонти Зачепилівщини»:

-         від 13.01.2018 року №2 «До уваги осіб з інвалідністю щодо забезпечення протезно-ортопедичними виробами» (очікується до опублікування);

-         від 24.03.2018 року №12 «Санаторно-курортний відпочинок учасників АТО»;

-         від 24.03.2018 року «Як отримати щорічну разову грошову допомогу  до 5 травня».

 

 

10 буклетів

 

 

 

10 буклетів

 

10 буклетів

 

10 буклетів

10 буклетів

 

1 стаття

1  стаття

1 стаття

 

 

1 стаття

 

1 стаття

1 стаття

 

 

Територія Зачепилівського району

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Офіційний сайт  Зачепилівської районної державної адміністрації

 

 

 

 

 

 

 

 

Районна газета «Горизонти Зачепилівщини»

**************

05.04.2018

Землі сільськогосподарського призначення: передача від держави у власність ОТГ

Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського та іншого призначення за межами населених пунктів у власність територіальних громад, надання територіальним громадам можливості вирішувати долю земель будь-яких категорій, що розташовані на їх території, було та залишається на сьогодні одним із найбільш актуальних питань розвитку місцевого самоврядування.

Означене питання врегульоване у короткому розпорядженні КМУ від 31.01.2018 № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад».

Так, відповідно до вказаного розпорядження № 60-р Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру доручено починаючи з 01.02.2018 забезпечити:

1

-                       формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об’єднаних територіальних громад згідно із ст. 117 ЗК

2

-                       передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність ОТГ після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок

3

-                       здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з ОТГ (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно зі ст. 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»)

 

 

Етапи передачі земельних ділянок

 

Тож перший етап — укладання головами ОТГ із територіальним органом Держгеокадастру (головними управліннями в областях) Меморандуму про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність ОТГ.

Зразок меморандуму можна знайти за посиланням на сторінку в мережі Інтернет otg.land.gov.ua, де власне наводяться й інші документи, які супроводжують процес передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність.

План-графік передачі земельних ділянок ОТГ у 2018 році наведений також на вказаній сторінці.

Другий етап — звернення ОТГ до територіального органу Держгеокадастру в області з клопотанням про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність.

Зразок такого клопотання можна знайти за посиланням:

http://otg.land.gov.ua/bundles/gromada/doc/decision.doc.

При цьому клопотанню має передувати рішення сесії сільської, селищної, міської ради відповідної ОТГ про звернення до територіального органу Держгеокадастру, яке в силу вимог ст. 26 Закону № 280 повинно прийматись виключно на пленарному засіданні відповідної ради. Вказане рішення разом із графічними матеріалами, на яких зазначені земельні ділянки, які бажає отримати у власність територіальна громада, є додатками до клопотання.

Увага! Слід зазначити, що уповноважити звернутись до територіального органу Держгеокадастру із клопотанням можна не тільки виконавчий комітет.

Як зазначено у зразку, уповноважити на звернення також й відповідного сільського, селищного, міського голову ОТГ.

Третій етап — видання територіальним органом Держгеокадастру наказу про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території відповідної ОТГ.

Відповідно до ст. 35 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій»4 інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру тощо.

Проведення інвентаризації земель в даному випадку полягає у необхідності формування земельних ділянок, тобто визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав, визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК). Відповідно до норм, встановлених ст. 117 ЗК, передаватись із державної власності у комунальну і навпаки можуть виключно земельні ділянки як об’єкти цивільних прав.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 791 ЗК земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За приписами ч. 2 – 4 ст. 791 ЗК формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджено постановою КМУ від 23.05.2012 № 513. Згідно з п. 1 вказаного документа за результатами інвентаризації земель складається технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель.

Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації, в якому відображаються вартість і строк виконання робіт із землеустрою, що не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (п. 11 Порядку № 513).

Замовником є територіальний орган Держгеокадастру, фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів Держгеокадастру, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи. Наразі Держгеокадастру доручено терміново підготувати відповідні зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи, затвердженого постановою КМУ від 09.03.2011 № 219.

Строк укладання договору із виконавцем — один день з дня видання наказу про проведення інвентаризації земель. Виконавцем виступатиме Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі його регіональних філій.

Вимоги щодо складу і змісту технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель встановлені ст. 57 Закону № 858.

Четвертий етап — розроблення та погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, обов’язкова державна експертиза документації із землеустрою (у випадках, встановлених законом), реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, затвердження відповідної документації із землеустрою.

В силу положень ст. 30 Закону № 858 погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому ЗК, цим Законом. Так, відповідно до ч. 13 ст. 186 ЗК технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації.

У разі якщо на підставі матеріалів інвентаризації здійснюються формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується в порядку, встановленому ст. 1861 цього Кодексу.

Отже, процедура погодження в даному випадку буде проходити в порядку, встановленому ст. 1861ЗК.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель підлягає обов’язковій експертизі землевпорядної документації виключно у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель (ст. 9 Закону України 17.06.2004 № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації»).

Згідно з п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або ОМС (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до п.п. 49 – 54 цього Порядку.

Державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі забезпечуватиме територіальний орган Держгеокадастру.

Після державної реєстрації земельних ділянок, сформованих внаслідок інвентаризації земель, в Державному земельному кадастрі здійснюється затвердження технічної документація із землеустрою щодо інвентаризації земель замовником відповідної документації.

П’ятий етап — реєстрація права власності держави в особі територіального органу Держгеокадастру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі ст. 117 ЗК передача земельних ділянок із державної власності у комунальну і навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи ОМС, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи ОМС про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

Оскільки у наказі територіального органу Держгеокадастру щодо передачі земельних ділянок із державної власності у комунальну власність мають зазначатись обтяження речових прав (а отримання відомостей щодо обтяжень речового права на земельні ділянки є можливим виключно у разі наявності зареєстрованого речового права за державою у відповідності до Закону України 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»6, зареєстрованих обтяжень на вказані земельні ділянки), етап державної реєстрації речового права на земельні ділянки за державою є обов’язковим.

В обґрунтування вказаного слід звернути увагу на ч. 4 ст. 5 вищеназваного закону, у відповідності до якої будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із ст. 122 ЗК передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг із Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Шостий етап — видача територіальним органом Держгеокадастру наказу «Про передачу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність ОТГ», складання та підписання акта приймання-передачі земельних ділянок за кадастровими номерами.

Тож відповідний наказ (додаток до наказу) міститиме перелік земельних ділянок із зазначенням їх кадастрових номерів, місця розташування, площі, цільового призначення, відомостей про обтяження речових прав на земельні ділянки, обмеження у їх використанні.

Слід також звернути увагу, що за вимогами ч. 3 ст. 117 ЗК до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.

Отже, земельні ділянки, що перебувають, зокрема, у постійному користуванні державних сільськогосподарських підприємств (а це часто значні земельні площі), не підлягатимуть передачі у комунальну власність.

Разом з тим, перебування земельної ділянки державної власності у користуванні інших осіб, в тому числі на умовах оренди (окрім користування земельними ділянками державних підприємств), не перешкоджатиме їх передачі у комунальну власність ОТГ.

Така можливість випливає із положень ст. 1481 ЗКст. 31 Закону України 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі»7.

Нормами ст. 1481 ЗК передбачено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов’язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Посадовим особам ОТГ також слід взяти до уваги таке.

Особа, яка набула права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 1481 ЗК та ч. 5 ст. 31 Закону № 161.

Так, особа, яка набула права власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов’язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

1

-                       кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки

2

-                       найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника

3

-                       місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси

4

-                       платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі)

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під підпис.

Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

Тобто, перехід права власності до ОТГ на земельні ділянки, що перебувають у користуванні інших осіб, тягне за собою певні обов’язки для ОМС та посадових осіб територіальної громади щодо повідомлення користувачів земельних ділянок про зміну власника земельних ділянок.

Зміна власника не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою (див. ст. 141 ЗК), для припинення, розірвання договору оренди землі (див. ст. 31, 32 Закону № 161). Такий перехід права власності від держави до територіальної громади жодним чином не буде обтяжувати користувачів, орендарів та створювати для них додаткові обов’язки.

Виключно за згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

І нарешті, сьомий етап — державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки за ОТГ.

Статтями 125, 126 ЗК передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952.

Рішення органів виконавчої влади чи ОМС про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї (абз. 4 ч. 1 ст. 117 ЗК).

Проблемне питання

На завершальному етапі процедури передачі земель з державної у комунальну власність може виникнути питання щодо необхідності прийняття радою (після видання наказу ГУ Держгеокадастру в області, але до підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, або до видання такого наказу) ще одного рішення ради про прийняття конкретних (сформованих) земельних ділянок у комунальну власність та доручення сільському, селищному, міському голові або інший посадовій особі ОМС підписати акт приймання-передачі земельних ділянок з Головним управлінням в області та вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації речових прав на такі земельні ділянки за громадою.

 

 

Голова РДА

Шановні відвідувачі сайту!

    Щиро вітаємо вас на офіцій- ному веб-сайті Зачепилівської районної державної адмініст- рації. Тут ви познайомитесь з минулим і сьогоденням Зачепи- лівського району, тут опера- тивно, достовірно і всебічно відображатиметься діяльність районної виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання, тут висвітлювати- муться останні рішення і події, що відбуватимуться в районі, оприлюдниюватимуться показ- ники соціально-економічного роз- витку.
   Сподіваємося, що інформація розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш чудовий край, а діловим колам чіткіше визначитися у можливих напря- мах співпраці.

 Зачепилівська районна державна адміністрація


Написати листа голові РДА

Архів новин
Прогноз погоди